Аналогія закону і аналогія права
Норми цивільного права регулюють найбільш типові й характерні для певного етапу суспільного розвитку майнові та немайнові відносини. Але навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання.
Так, безпосередньо в Цивільному кодексі відсутня правова регламентація багатьох питань, які виникають на практиці у зв'язку з медичним обслуговуванням, внутрішніми перевезеннями пасажирів місцевим транспортом, функціонуванням громадського харчування та іншими видами повсякденного обслуговування.
Законодавець в ст. 4 ЦК- України прямо зазначає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені в законі, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Зміни в політичному житті й недоліки законодавчої техніки також сприяють тому, що окремі суспільні відносини залишаються поза полем правового регулювання.
Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене конкретним законом, правовою нормою.
Засобом усунення прогалин є правотворчість: прийняття нових норм або редагування застарілих. Але суди не можуть чекати, поки прогалину в праві усуне законодавець, і не надавати захисту інтересам громадян і організацій, посилаючись на відсутність нормативної бази.
Вихід полягає в тому, що суду надається право розглядати такого роду справи за допомогою аналогії.
Аналогія закону і аналогія права як засоби усунення прогалин в законодавстві передбачені в ст. 11 ЦПК України: В разі відсутності закону, який регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини, а за відсутності такого суд виходить із загальних засад і змісту законодавства України.
Перший вид аналогії (за відсутності закону, який регулює спірні відносини) носить назву аналогія закону, другий (за відсутності і закону, який регулює спірні відносини, і закону, який регулює подібні до спірних відносини) — аналогія права.
Аналогія закону має місце, якщо:
1) відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання;
2) ці відносини не регулюються якимись конкретними нормами права;
3) вирішення спору, який виник, не можливе, виходячи із засад і змісту законодавства;
4) є закон, який регулює схожі відносини і який може бути застосований за аналогією.
Вирішуючи справу шляхом використання аналогії закону, суд повинен не лише послатися на конкретну норму закону, а й обгрунтувати, чому він вважає можливим її застосувати. В певних випадках законодавець з метою нормативної економії сам вказує на необхідність застосувати аналогічний закон. Так, до договору міни застосовується ціла низка норм (статей), які регулюють відносини, що виникають за договором купівлі-продажу. В проекті ЦК України передбачено, що до відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами щодо контрактації, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами.
Зустрічаються і більш суттєві прогалини в законі. В ньому бувають відсутні не лише прямі норми, але й аналогічні. Такі прогалини заповнюються за допомогою аналогії права. При використанні аналогії права необхідно зазначати, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необгрунтованим.
Норми цивільного права регулюють найбільш типові й характерні для певного етапу суспільного розвитку майнові та немайнові відносини. Але навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання.
Так, безпосередньо в Цивільному кодексі відсутня правова регламентація багатьох питань, які виникають на практиці у зв'язку з медичним обслуговуванням, внутрішніми перевезеннями пасажирів місцевим транспортом, функціонуванням громадського харчування та іншими видами повсякденного обслуговування.
Законодавець в ст. 4 ЦК- України прямо зазначає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені в законі, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки.
Зміни в політичному житті й недоліки законодавчої техніки також сприяють тому, що окремі суспільні відносини залишаються поза полем правового регулювання.
Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене конкретним законом, правовою нормою.
Засобом усунення прогалин є правотворчість: прийняття нових норм або редагування застарілих. Але суди не можуть чекати, поки прогалину в праві усуне законодавець, і не надавати захисту інтересам громадян і організацій, посилаючись на відсутність нормативної бази.
Вихід полягає в тому, що суду надається право розглядати такого роду справи за допомогою аналогії.
Аналогія закону і аналогія права як засоби усунення прогалин в законодавстві передбачені в ст. 11 ЦПК України: В разі відсутності закону, який регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини, а за відсутності такого суд виходить із загальних засад і змісту законодавства України.
Перший вид аналогії (за відсутності закону, який регулює спірні відносини) носить назву аналогія закону, другий (за відсутності і закону, який регулює спірні відносини, і закону, який регулює подібні до спірних відносини) — аналогія права.
Аналогія закону має місце, якщо:
1) відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання;
2) ці відносини не регулюються якимись конкретними нормами права;
3) вирішення спору, який виник, не можливе, виходячи із засад і змісту законодавства;
4) є закон, який регулює схожі відносини і який може бути застосований за аналогією.
Вирішуючи справу шляхом використання аналогії закону, суд повинен не лише послатися на конкретну норму закону, а й обгрунтувати, чому він вважає можливим її застосувати. В певних випадках законодавець з метою нормативної економії сам вказує на необхідність застосувати аналогічний закон. Так, до договору міни застосовується ціла низка норм (статей), які регулюють відносини, що виникають за договором купівлі-продажу. В проекті ЦК України передбачено, що до відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами щодо контрактації, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено договором, законом або іншими правовими актами.
Зустрічаються і більш суттєві прогалини в законі. В ньому бувають відсутні не лише прямі норми, але й аналогічні. Такі прогалини заповнюються за допомогою аналогії права. При використанні аналогії права необхідно зазначати, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необгрунтованим.
