Фіксований сільськогосподарський податок
Якщо до 1999 р. сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники, з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1 січня 1999 р. для них введений особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальна необхідність державної підтримки цієї галузі, недостатність або відсутність обігових коштів у цій галузі, потреба у спрощенні податкового обліку.
На відміну від інших податків справляння фіксованого сільськогосподарського податку може відбуватись у грошовій або товарній формі (до 2001 року).
Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
Для сільськогосподарських товаровиробників та рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, зареєстрованих після 1 січня 1998 p., нарахування фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на основі площі земельних ділянок, що перебувають у їх власності або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платниками цього податку також є суб'єкти господарювання, утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського підприємства-платника фіксованого сільськогосподарського податку (незалежно від терміну реорганізації), які також займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Новостворені суб'єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік створення є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
У разі, коли у звітному періоді відбувається зміна площі земельної ділянки у зв'язку з набуттям на неї права власності або користування, землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки щодо набутої площі земельної ділянки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації. Крім того, платник податку стосовно сільськогосподарських угідь подає витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку.
У разі, якщо у звітному році валовий дохід від операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки менше ніж 50 % загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному податковому періоді на загальних підставах. До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать також власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів, яким землі передані для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована сума платежів у попередній рік діяльності перевищує суми фіксованого податку більше, ніж у 3 рази, то до суми фіксованого податку застосовуються такі коефіцієнти:
· y разі перевищення у три-чотири рази - 1,5;
· у разі перевищення більше, ніж: у чотири рази - 2,0.
Така норма застосовувалась до 1 січня 2004 р. Починаючи з 2004 р. перевідних коефіцієнтів не застосовують. Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року. Починаючи з 2002 р. сплата фіксованого сільськогосподарського податку проводиться виключно в грошовій формі.
Ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 p., у таких розмірах:
· для ріллі і сіножатей, пасовищ - 0,5;
· для багаторічних насаджень - 0,3;
· для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах - 1,5% грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та АРК
Для платників податку, які здійснюють свою діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектару сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у понижених розмірах:
· для ріллі і сіножатей, пасовищ - 0,3;
· для багаторічних насаджень - 0,1.
Новостворене сільськогосподарське формування має право подати заяву на застосування фіксованого сільськогосподарського податку в термін передбачений законодавством (до 1 лютого).
Платники податку подають розрахунок органу державної податкової служби до 1 лютого поточного року. Сплата податку має проводитися щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах у 1 кварталі - 10%; у 2 кварталі - 10%; у 3 кварталі - 50%; у 4 кварталі - 30%.
На підставі квартальних сум, розподілених згідно з визначеними відсотками, господарство розподіляє помісячно суми фіксованого сільськогосподарського податку переважно рівними частинами.
Платники податку перераховують у зазначений строк суми фіксованого сільськогосподарського податку до органів державного казначейства, за місцем розташування земельної ділянки. Платники фіксованого сільськогосподарського податку перераховують єдиним платіжним дорученням кошти на окремий рахунок відділення Державного казначейства в районі за місцем розташування земельної ділянки, відкритий на балансовому рахунку 2512 Кошти державного бюджету цільового характеру (код бюджетної класифікації 16040000 Фіксований сільськогосподарський податок).
При розподілі цих сум органи державного казначейства на наступний день перераховують ці суми до бюджетів різних рівнів. До місцевого бюджету - 30%, до пенсійного фонду - 68%, до фонду соціального страхування - 2%.
Список використаної літератури
1. Буряковський В.В. та ін. Податки: Учбовий посібник. - Дніпропетровськ: Пороги, 1998. – 642с.
2. В.М. Федосов, В.М. Опарін. Податкова система України: підручник. К.: Либідь.1994.
3. В.М. Опарін. Фінанси. – К.: 1999.
4. Поддерёгин А.Н. «Финансы предприятия». – К.: КНЕУ, 2000.
Якщо до 1999 р. сільськогосподарські виробники оподатковувались на загальних підставах і сплачували до бюджету такі ж податки, як і інші платники, з урахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, то з 1 січня 1999 р. для них введений особливий порядок розрахунків з бюджетом. Необхідність змін була обумовлена такими факторами, як збитковість або низька прибутковість сільськогосподарського виробництва і нагальна необхідність державної підтримки цієї галузі, недостатність або відсутність обігових коштів у цій галузі, потреба у спрощенні податкового обліку.
На відміну від інших податків справляння фіксованого сільськогосподарського податку може відбуватись у грошовій або товарній формі (до 2001 року).
Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).
Для сільськогосподарських товаровиробників та рибницьких, рибальських та риболовецьких господарств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, зареєстрованих після 1 січня 1998 p., нарахування фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на основі площі земельних ділянок, що перебувають у їх власності або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.
Платниками цього податку також є суб'єкти господарювання, утворені в результаті реорганізації сільськогосподарського підприємства-платника фіксованого сільськогосподарського податку (незалежно від терміну реорганізації), які також займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Новостворені суб'єкти господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво (вирощування), переробка та збут сільськогосподарської продукції, у рік створення є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємства, які займаються іншими видами діяльності, крім сільськогосподарської, з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від інших видів господарської діяльності відповідно до пункту 7.20 ст. 7 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, які підлягають оподаткуванню на загальних підставах.
У разі, коли у звітному періоді відбувається зміна площі земельної ділянки у зв'язку з набуттям на неї права власності або користування, землевласник чи землекористувач зобов'язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки щодо набутої площі земельної ділянки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації. Крім того, платник податку стосовно сільськогосподарських угідь подає витяг з державного земельного кадастру про склад земель сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку.
У разі, якщо у звітному році валовий дохід від операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки менше ніж 50 % загального обсягу реалізації, підприємство сплачує податки у наступному податковому періоді на загальних підставах. До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать також власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та землекористувачів, яким землі передані для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби.
Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована сума платежів у попередній рік діяльності перевищує суми фіксованого податку більше, ніж у 3 рази, то до суми фіксованого податку застосовуються такі коефіцієнти:
· y разі перевищення у три-чотири рази - 1,5;
· у разі перевищення більше, ніж: у чотири рази - 2,0.
Така норма застосовувалась до 1 січня 2004 р. Починаючи з 2004 р. перевідних коефіцієнтів не застосовують. Кількість сільськогосподарської продукції з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється на початку року і не підлягає коригуванню залежно від зміни ціни на сільськогосподарську продукцію протягом податкового року. Починаючи з 2002 р. сплата фіксованого сільськогосподарського податку проводиться виключно в грошовій формі.
Ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 p., у таких розмірах:
· для ріллі і сіножатей, пасовищ - 0,5;
· для багаторічних насаджень - 0,3;
· для земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах - 1,5% грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та АРК
Для платників податку, які здійснюють свою діяльність у гірських зонах та на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектару сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки у понижених розмірах:
· для ріллі і сіножатей, пасовищ - 0,3;
· для багаторічних насаджень - 0,1.
Новостворене сільськогосподарське формування має право подати заяву на застосування фіксованого сільськогосподарського податку в термін передбачений законодавством (до 1 лютого).
Платники податку подають розрахунок органу державної податкової служби до 1 лютого поточного року. Сплата податку має проводитися щомісячно до 20 числа наступного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах у 1 кварталі - 10%; у 2 кварталі - 10%; у 3 кварталі - 50%; у 4 кварталі - 30%.
На підставі квартальних сум, розподілених згідно з визначеними відсотками, господарство розподіляє помісячно суми фіксованого сільськогосподарського податку переважно рівними частинами.
Платники податку перераховують у зазначений строк суми фіксованого сільськогосподарського податку до органів державного казначейства, за місцем розташування земельної ділянки. Платники фіксованого сільськогосподарського податку перераховують єдиним платіжним дорученням кошти на окремий рахунок відділення Державного казначейства в районі за місцем розташування земельної ділянки, відкритий на балансовому рахунку 2512 Кошти державного бюджету цільового характеру (код бюджетної класифікації 16040000 Фіксований сільськогосподарський податок).
При розподілі цих сум органи державного казначейства на наступний день перераховують ці суми до бюджетів різних рівнів. До місцевого бюджету - 30%, до пенсійного фонду - 68%, до фонду соціального страхування - 2%.
Список використаної літератури
1. Буряковський В.В. та ін. Податки: Учбовий посібник. - Дніпропетровськ: Пороги, 1998. – 642с.
2. В.М. Федосов, В.М. Опарін. Податкова система України: підручник. К.: Либідь.1994.
3. В.М. Опарін. Фінанси. – К.: 1999.
4. Поддерёгин А.Н. «Финансы предприятия». – К.: КНЕУ, 2000.
