Податкова
система повинна бути справедливою.
Ніщо так не сприяє відходу від офіційної податкової системи, як відчуття несправедливого до вас ставлення. Така ситуація часто виникає тоді, коли податкові закони використовуються для досягнення інших цілей, ніж для забезпечення належних надходжень у бюджет. Прикладом цього може бути звільнення від оподатковування окремих підприємств визначеного сектора економіки. Наприклад, можна було б увести норму, при якій підприємства, де більш 30 відсотків інвестицій є іноземними, звільняються від сплати податку. У цьому випадку інші підприємства галузі будуть вважати, що звільненим підприємствам просто була надано конкурентна перевага.
Це положення можна також яскраве продемонструвати на прикладі, зв'язаному з податком на доходи фізичних осіб. Припустимо, що один із двох громадян, що мають однакові доходи й однакову кількість членів родини, вирішив узяти під оренду житловий будинок, а інший вирішив купити житло, одержавши іпотечний кредит. Припустимо, що орендна плата одного і платежі за кредит іншого є однаковими. Якщо податкова система передбачає можливість зменшення податкового зобов'язання на суму відсотків за іпотечний кредит і не передбачає подібних знижок у випадку оренди, то орендар буде змушений сплачувати більший податок у порівнянні з тим, хто купив будинок у кредит, хоча і буде сплачувати за житло ту ж суму. Ситуація може бути трохи відкоригована, якщо власник житла сплачує податок на нерухомість. Однак і орендодавець — власник житла може включити цей податок у суму орендної плати. Тому правильне рішення тут буде полягати в незастосуванні податкової знижки на відсотки, що сплачуються за іпотечний кредит.
Ніщо так не сприяє відходу від офіційної податкової системи, як відчуття несправедливого до вас ставлення. Така ситуація часто виникає тоді, коли податкові закони використовуються для досягнення інших цілей, ніж для забезпечення належних надходжень у бюджет. Прикладом цього може бути звільнення від оподатковування окремих підприємств визначеного сектора економіки. Наприклад, можна було б увести норму, при якій підприємства, де більш 30 відсотків інвестицій є іноземними, звільняються від сплати податку. У цьому випадку інші підприємства галузі будуть вважати, що звільненим підприємствам просто була надано конкурентна перевага.
Це положення можна також яскраве продемонструвати на прикладі, зв'язаному з податком на доходи фізичних осіб. Припустимо, що один із двох громадян, що мають однакові доходи й однакову кількість членів родини, вирішив узяти під оренду житловий будинок, а інший вирішив купити житло, одержавши іпотечний кредит. Припустимо, що орендна плата одного і платежі за кредит іншого є однаковими. Якщо податкова система передбачає можливість зменшення податкового зобов'язання на суму відсотків за іпотечний кредит і не передбачає подібних знижок у випадку оренди, то орендар буде змушений сплачувати більший податок у порівнянні з тим, хто купив будинок у кредит, хоча і буде сплачувати за житло ту ж суму. Ситуація може бути трохи відкоригована, якщо власник житла сплачує податок на нерухомість. Однак і орендодавець — власник житла може включити цей податок у суму орендної плати. Тому правильне рішення тут буде полягати в незастосуванні податкової знижки на відсотки, що сплачуються за іпотечний кредит.
