Кадрова стратегія як функція управління кадрами організації

Кадрова стратегія як засіб управління кадровою політикою вимагає певної діяльності вищих керівників організації, тобто є складової стратегічної функції управління. Організація як об'єкт являє собою цілісний комплекс взаємозалежних елементів (властивість організаційної складності) і особлива єдність із зовнішнім оточенням . Для управління важливо, що організація:

•  має впорядковану внутрішню структуру;

•  є системою, що само організується, на всіх етапах життєвого циклу;

•  характеризується цілеспрямованістю функціонування й розвитку;

•  є свідомо соціальним утворенням, що координується.

Реалізація стратегії вимагає специфічної діяльності, насамперед на стратегічному рівні управління. Практично це приводить до відокремлення багатьох робіт, спрямованих на досягнення стратегічної мети й виконуваних персоналом управління. У такий спосіб складається стратегічна функція [2, с. 135].

Стратегія вимагає виділення рівневої ієрархії функціональної структури як елемента механізму управління (МехУ). У свою чергу, механізм управління, будучи частиною системи управління, впливає на фактори, що визначають результат діяльності.

Механізм управління включає ціль управління (ЦУ); кількісний аналог цілей - критерії управління (КУ); фактори управління (ФкУ) - елементи об'єкта управління і їхніх зв'язків, на які здійснюється вплив в інтересах досягнення поставлених цілей; методи впливу на фактори управління (МУ); ресурси управління (РУ) - матеріальні й фінансові ресурси, соціальний і організаційний потенціали, при використанні якого реалізується вибрана стратегія й досягається поставлена мета організації. Механізм управління організацією формується в процесі проектування організації з певних її елементів:

МехУ = (ЦУ, КУ, ФкУ, МУ, РУ).

Стратегія визначає структурні й поведінкові взаємозв'язки підрозділів і працівників організації, організує системну діяльність по досягненню її цілей.

При цьому раціональна структура організації припускає:

•  реальні зв'язки між людьми і їхньою роботою, що відбиваються в схемах організаційних структур і посадових обов'язків;

•  політикові керівництва й методи управління персоналом;

•  повноваження й функції працівників на ієрархічних рівнях управління.

Виходячи з положень теорії організації при створенні й удосконалюванні організацій на стратегічному рівні (макрорівні) вивчають умови й передумови поводження організації, загальну ефективність і можливості досягнення цілей, досліджують варіанти оптимізації структури, прогнозують структуру персоналу організації.

На тактичному рівні (мікрорівні) досліджують поводження індивідуумів і груп, вплив базових і індивідуальних цінностей, професійного утворення, мотивації, особистих якостей на стратегічне й тактичне управління.