Загальні засади іноземного інвестування
Інвестиційний процес у державі з ринковою економікою має виходити з додержання таких принципів:
І) об'єктивна необхідність визнання довго- і середньотермінових циклів інвестиційної активності;
2) взаємодія локальних, галузевих, регіональних і народно­господарських циклів інвестиційної активності;
3) формування ринкових важелів в інвестиційній сфері одно­часно з аналогічними процесами в інших галузях народного гос­подарства;
4) логічність і цілісність інвестиційного циклу;
5) спадкоємність у реалізації конкретних заходів, пріоритет­ність спрямування коштів для реалізації інвестиційного процесу.
Інвестиційний клімат — це сукупність політичних, соціаль­но-економічних, фінансових, соціально-культурних, організацій­но-правових і географічних факторів, які притаманні певній краї­ні і визначають привабливість її для іноземного інвестора.
Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надхо­джень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижуєть­ся частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5-10%). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:
• приховане безробіття;
•неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального захисту громадян;
•відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;
• високий рівень злочинності;
• слабка дисципліна виконання законодавчих актів. Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є:
по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні нас­лідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої ос­новної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.