Роль інноваційної діяльності в
збільшенні прибутку підприємства.
Головна внутрішня мета діяльності будь-якого підприємства або організації, що функціонують в умовах ринкової економіки, складається в максимізація прибутку. Разом з тим головну мету інноваційної діяльності підприємств або організацій можна позначити як одержання певного числа інновацій у вигляді нової продукції, технології, сировини, методів організації й керування й т.д., що володіють певними (відповідним вимогам підприємства) характеристиками. Очевидно, що головна мета підприємства і його головна мета в інноваційній діяльності не є тотожними. Разом з тим, інноваційна діяльність відіграє вирішальну роль у максимізації прибутку підприємства.
Причиною подібного протиріччя є те, що підприємство як відкрита система забезпечує досягнення своєї внутрішньої мети - одержання прибутку за рахунок додання результатам своєї діяльності у вигляді продуктів (товарів) характеристик, що відповідають вимогам зовнішнього середовища підприємства як з боку споживачів, так і держави. У цьому випадку інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більше повне задоволення запитів споживачів, а з іншого боку - на одержання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їхню розробку й впровадження.
По-перше, це розширення номенклатури реалізованої продукції (послуг). Стосовно до вже функціонуючого підприємства розширення номенклатури випускається продукції, що, можливо тільки по двох напрямках: за рахунок випуску нової (раніше не виробленої на даному підприємстві) продукції або за рахунок удосконалювання (модернізації або модифікації) продукції, що випускається вже, або надаваної послуги. Очевидно, що як перше, так і другий напрямок, що забезпечує розширення номенклатури випускається продукції, що (послуг), а в остаточному підсумку провідне до збільшення прибутку, прямо пов'язані з інноваційною діяльністю, тому що сукупність робіт, пов'язаних з розробкою, освоєнням і поліпшенням уже виробленої продукції по своїй суті є інноваційною діяльністю.
По-друге, максимізація ціни, по якій реалізується продукція або виявляється послуга. Очевидно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги прямо залежать від попиту та пропозиції продукції підприємства (організації) на ринку. Найважливіше значення тут має наступне: чи діє підприємство (організація) в умовах конкурентної боротьби або займає монопольне положення. Результатом монопольного положення є практично ні чим не обмежена можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги й, як наслідок, прибутки. Тут слід зазначити, що здійснювана підприємствами й організаціями інноваційна діяльність і одержувані інновації є одним із засобів, за допомогою якого вони можуть забезпечити монопольне положення на ринку або попиті на продукцію й необґрунтовано завищувати ціну її реалізації.
Необхідно підкреслити, що в цьому випадку можливість збільшення прибутку буде залежати від виду реалізованої інновації. Так, наприклад, мабуть, що радикальна продукт-інновація, що не має аналогів у світі, при попиті на неї містить у собі набагато більший економічний потенціал, чим інновація, що модифікує продукт, незначно поліпшуючі окремі параметри продукції, що випускається вже. Інакше кажучи, інноваційна діяльність дозволяє підприємствам у певних умовах зайняти монопольне положення на ринку з усіма наслідками, що звідси, з погляду збільшення прибутку підприємства через підвищення ціни реалізації продукції й послуги витікають. Що стосується можливості збільшення ціни реалізації продукту (послуги) в умовах конкурентної боротьби, те тут для аналізу доцільно використовувати матрицю продукт - ринок, з якої чітко видно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту (послуги) існує в тому випадку, якщо підприємство здійснює випуск новою продукту на старий ринок (тимчасове монопольне положення) або нового продукту на новий ринок, а також старого продукту на новий ринок, що знову ж прямо сполучено з інноваційною діяльністю. Звідси можна зробити наступний висновок; можливість збільшення ціни реалізації продукції або послуги, спрямована на збільшення прибутку, прямо залежить від інноваційної діяльності підприємства (організації). При цьому очевидно, що збільшення ціни реалізації, обумовлене інфляційними змінами, змінами курсів валют і т.д., ведуть лише до номінального, а не реальному збільшенню прибутку підприємства.
По-третє, мінімізація витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги). Зниження витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції або послуги можливо тільки двома шляхами; або за рахунок мобілізації резервів уже використовуваної технології, або за рахунок освоєння нового технологічного ланцюга або нових елементів у старому технологічному ланцюзі. При цьому мається на увазі як освоєння нової техніки, технології, так і нових методів організації й керування виробництвом і збутом продукції. Знову ж, якщо ми подивимося на шляху максимізації прибутку підприємства або організації за рахунок мінімізації витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги), те побачимо, що вони визначаються ефективністю інноваційної діяльності, реалізованої підприємством (організацією).
По-четверте, максимізація обсягів реалізації продукції або послуги. Слід зазначити, що збільшення обсягів реалізації продукції або послуги в найменшому ступені, чим раніше розглянуті напрямки максимізації прибутку підприємства, залежить від зусилля підприємства (організації) хоча і є певні важелі впливу на споживчий попит. Тут, на мій погляд, можна виділити два основних напрямки: збільшення обсягів реалізації старої () продукції, що випускається вже на даному підприємстві, (послуги) і нової продукції (послуги). У свою чергу, збільшення обсягів реалізації старої продукції можливо за рахунок проведення комплексу маркетингових заходів, спрямованих на стимулювання збуту (реклама, лотереї, конкурси, розпродаж і т.д.), вихід на нові ринки зі старої (для даного підприємства) продукцією, а також за рахунок підвищення споживчої привабливості продукції. У цьому випадку під споживчою привабливістю мається на увазі сукупність параметрів продукції, що відбивають її здатність задовольняти як уже існуючі, так і нові, у тому числі сховані (неусвідомлені) вимоги (запити) споживачів. У свою чергу, споживча привабливість включає отакі елементи, як ціна продукції, якість і додаткові функції продукції. Підвищення споживчої привабливості буде означати привабливе з погляду споживачів зміна вищезазначених елементів. Очевидно, що діяльність, в'язана з підвищенням якості випускається продукции, що (послуги), а також додання їй нової функції, буде інноваційної. У свою чергу, випуск нової продукції є також результатом інноваційної діяльності. Таким чином, збільшення обсягів реалізації продукції або послуги також багато в чому досягається за рахунок відповідних інноваційних перетворень.
Узагальнюючи вищесказане, буде доречним привести висловлення голови ради директорів компанії General Electric - Джека Уэлчи, якого журнал Fortune назвав кращим менеджером XX сторіччя. На його думку, бізнес - це проста річь: ви повинні робити дешевше, швидше й краще всіх, а для цього треба підвищувати продуктивність і оперативність керування бізнесом, а також впроваджувати якнайбільше інновації. Дане висловлення ще раз підтверджує вирішальну роль інноваційної діяльності й одержуваних у результаті її проведення інновацій у розвитку економічних систем. Однак варто помітити, що підвищення продуктивності й керованості бізнесом також будуть результатом інноваційних перетворень.
Крім того, розглянутий підхід дозволяє не тільки вести аналіз прибутковості підприємства (організації), але й визначити незадіяні напрямки інноваційної діяльності підприємства. При цьому, на мою думку, аналіз впливу інноваційної діяльності на прибутковість підприємства або організації повинен іти але двом напрямкам.
По-перше, це аналіз динаміки частки прибутку кожного продукту (послуги) у загальному її обсязі, тобто необхідно відслідковувати приріст прибутку по кожному продукті (послузі) номенклатури виробів підприємства, що випускаються.
При цьому необхідно брати до уваги обсяг реалізації кожного із продуктів для того, щоб визначити стадії життєвих циклів номенклатурних продуктів підприємства й спрогнозувати, а отже, вжити превентивних заходів, що забезпечують певний рівень прибутку в цілому по підприємству (організації) на перспективний період часу. Інакше кажучи, керівництво підприємства в ідеалі повинне вживати заходів по забезпеченню послідовної зміни продукції й технологій, таким чином, щоб забезпечити стійку норму прибутку, що у свою чергу досягається за рахунок активізації інноваційної діяльності.
По-друге, це заелементний аналіз приросту прибутку, що буде складатися із приросту прибутку за рахунок розширення номенклатури виробів, що випускаються, збільшення цін реалізації, зниження витрат на виробництво й реалізацію, а також за рахунок збільшення обсягів реалізації:
Крім того, необхідно пронести заелементний аналіз приросту прибутку по вищезгаданих елементах але кожному з переліку продуктів, що випускаються підприємством, (послуг).
Проведення подібного аналізу буде надзвичайно трудомістким при великій номенклатурі реалізованих підприємством продуктів (послуг). У цьому зв'язку буде доречним привести висловлення про те, що управляти можна тільки тим, що добре обмірювану. Очевидно, для того щоб досягти кінцевої мети діяльності у вигляді прибутку, підприємству й організації необхідно здійснювати подібний аналіз. Крім того, виявлення фактичного положення справ на підприємстві у світлі забезпечення його прибутковості буде бути основою для наступних інноваційних перетворень. Подібний аналіз дозволить не тільки позначити можливі напрямки інноваційної діяльності, але й обґрунтувати, яке з них найбільше економічно ефективно. У цьому випадку під напрямками інноваційної діяльності розуміються інноваційні проекти, спрямовані як на розробку, так і на освоєння нових продуктів і технологій. При цьому доцільно проводити порівняльний аналіз прибутковості кожного з напрямків інноваційної діяльності, тобто необхідно визначити ймовірний приріст прибутку по кожному напрямку інноваційної діяльності й вибрати те, що забезпечить найбільші показники
Проведення подібної роботи для вітчизняних підприємств особливо актуально, тому що більшість із них перебуває в кризових умовах і має обмежені фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на проведення інноваційної діяльності й багато хто з яких коштують перед необхідністю вибору найбільш оптимальних шляхів розвитку через інноваційні перетворення. У даному випадку порівняння прибутковості альтернативних напрямків інноваційної діяльності є найважливішим інструментом обґрунтування рішень в інноваційній сфері діяльності.
Таким чином, була розглянута роль інноваційної діяльності в підвищенні прибутковості підприємств і організацій, показані не тільки засоби збільшення прибутку, але й виділений підхід до відбору напрямків інноваційної діяльності підприємств і організацій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Чёрный Л.Е. Роль инновационной деятельности в увеличении прибыли предприятия// Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - №8. - с. 13-17
Головна внутрішня мета діяльності будь-якого підприємства або організації, що функціонують в умовах ринкової економіки, складається в максимізація прибутку. Разом з тим головну мету інноваційної діяльності підприємств або організацій можна позначити як одержання певного числа інновацій у вигляді нової продукції, технології, сировини, методів організації й керування й т.д., що володіють певними (відповідним вимогам підприємства) характеристиками. Очевидно, що головна мета підприємства і його головна мета в інноваційній діяльності не є тотожними. Разом з тим, інноваційна діяльність відіграє вирішальну роль у максимізації прибутку підприємства.
Причиною подібного протиріччя є те, що підприємство як відкрита система забезпечує досягнення своєї внутрішньої мети - одержання прибутку за рахунок додання результатам своєї діяльності у вигляді продуктів (товарів) характеристик, що відповідають вимогам зовнішнього середовища підприємства як з боку споживачів, так і держави. У цьому випадку інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більше повне задоволення запитів споживачів, а з іншого боку - на одержання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їхню розробку й впровадження.
По-перше, це розширення номенклатури реалізованої продукції (послуг). Стосовно до вже функціонуючого підприємства розширення номенклатури випускається продукції, що, можливо тільки по двох напрямках: за рахунок випуску нової (раніше не виробленої на даному підприємстві) продукції або за рахунок удосконалювання (модернізації або модифікації) продукції, що випускається вже, або надаваної послуги. Очевидно, що як перше, так і другий напрямок, що забезпечує розширення номенклатури випускається продукції, що (послуг), а в остаточному підсумку провідне до збільшення прибутку, прямо пов'язані з інноваційною діяльністю, тому що сукупність робіт, пов'язаних з розробкою, освоєнням і поліпшенням уже виробленої продукції по своїй суті є інноваційною діяльністю.
По-друге, максимізація ціни, по якій реалізується продукція або виявляється послуга. Очевидно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги прямо залежать від попиту та пропозиції продукції підприємства (організації) на ринку. Найважливіше значення тут має наступне: чи діє підприємство (організація) в умовах конкурентної боротьби або займає монопольне положення. Результатом монопольного положення є практично ні чим не обмежена можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги й, як наслідок, прибутки. Тут слід зазначити, що здійснювана підприємствами й організаціями інноваційна діяльність і одержувані інновації є одним із засобів, за допомогою якого вони можуть забезпечити монопольне положення на ринку або попиті на продукцію й необґрунтовано завищувати ціну її реалізації.
Необхідно підкреслити, що в цьому випадку можливість збільшення прибутку буде залежати від виду реалізованої інновації. Так, наприклад, мабуть, що радикальна продукт-інновація, що не має аналогів у світі, при попиті на неї містить у собі набагато більший економічний потенціал, чим інновація, що модифікує продукт, незначно поліпшуючі окремі параметри продукції, що випускається вже. Інакше кажучи, інноваційна діяльність дозволяє підприємствам у певних умовах зайняти монопольне положення на ринку з усіма наслідками, що звідси, з погляду збільшення прибутку підприємства через підвищення ціни реалізації продукції й послуги витікають. Що стосується можливості збільшення ціни реалізації продукту (послуги) в умовах конкурентної боротьби, те тут для аналізу доцільно використовувати матрицю продукт - ринок, з якої чітко видно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту (послуги) існує в тому випадку, якщо підприємство здійснює випуск новою продукту на старий ринок (тимчасове монопольне положення) або нового продукту на новий ринок, а також старого продукту на новий ринок, що знову ж прямо сполучено з інноваційною діяльністю. Звідси можна зробити наступний висновок; можливість збільшення ціни реалізації продукції або послуги, спрямована на збільшення прибутку, прямо залежить від інноваційної діяльності підприємства (організації). При цьому очевидно, що збільшення ціни реалізації, обумовлене інфляційними змінами, змінами курсів валют і т.д., ведуть лише до номінального, а не реальному збільшенню прибутку підприємства.
По-третє, мінімізація витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги). Зниження витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції або послуги можливо тільки двома шляхами; або за рахунок мобілізації резервів уже використовуваної технології, або за рахунок освоєння нового технологічного ланцюга або нових елементів у старому технологічному ланцюзі. При цьому мається на увазі як освоєння нової техніки, технології, так і нових методів організації й керування виробництвом і збутом продукції. Знову ж, якщо ми подивимося на шляху максимізації прибутку підприємства або організації за рахунок мінімізації витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги), те побачимо, що вони визначаються ефективністю інноваційної діяльності, реалізованої підприємством (організацією).
По-четверте, максимізація обсягів реалізації продукції або послуги. Слід зазначити, що збільшення обсягів реалізації продукції або послуги в найменшому ступені, чим раніше розглянуті напрямки максимізації прибутку підприємства, залежить від зусилля підприємства (організації) хоча і є певні важелі впливу на споживчий попит. Тут, на мій погляд, можна виділити два основних напрямки: збільшення обсягів реалізації старої () продукції, що випускається вже на даному підприємстві, (послуги) і нової продукції (послуги). У свою чергу, збільшення обсягів реалізації старої продукції можливо за рахунок проведення комплексу маркетингових заходів, спрямованих на стимулювання збуту (реклама, лотереї, конкурси, розпродаж і т.д.), вихід на нові ринки зі старої (для даного підприємства) продукцією, а також за рахунок підвищення споживчої привабливості продукції. У цьому випадку під споживчою привабливістю мається на увазі сукупність параметрів продукції, що відбивають її здатність задовольняти як уже існуючі, так і нові, у тому числі сховані (неусвідомлені) вимоги (запити) споживачів. У свою чергу, споживча привабливість включає отакі елементи, як ціна продукції, якість і додаткові функції продукції. Підвищення споживчої привабливості буде означати привабливе з погляду споживачів зміна вищезазначених елементів. Очевидно, що діяльність, в'язана з підвищенням якості випускається продукции, що (послуги), а також додання їй нової функції, буде інноваційної. У свою чергу, випуск нової продукції є також результатом інноваційної діяльності. Таким чином, збільшення обсягів реалізації продукції або послуги також багато в чому досягається за рахунок відповідних інноваційних перетворень.
Узагальнюючи вищесказане, буде доречним привести висловлення голови ради директорів компанії General Electric - Джека Уэлчи, якого журнал Fortune назвав кращим менеджером XX сторіччя. На його думку, бізнес - це проста річь: ви повинні робити дешевше, швидше й краще всіх, а для цього треба підвищувати продуктивність і оперативність керування бізнесом, а також впроваджувати якнайбільше інновації. Дане висловлення ще раз підтверджує вирішальну роль інноваційної діяльності й одержуваних у результаті її проведення інновацій у розвитку економічних систем. Однак варто помітити, що підвищення продуктивності й керованості бізнесом також будуть результатом інноваційних перетворень.
Крім того, розглянутий підхід дозволяє не тільки вести аналіз прибутковості підприємства (організації), але й визначити незадіяні напрямки інноваційної діяльності підприємства. При цьому, на мою думку, аналіз впливу інноваційної діяльності на прибутковість підприємства або організації повинен іти але двом напрямкам.
По-перше, це аналіз динаміки частки прибутку кожного продукту (послуги) у загальному її обсязі, тобто необхідно відслідковувати приріст прибутку по кожному продукті (послузі) номенклатури виробів підприємства, що випускаються.
При цьому необхідно брати до уваги обсяг реалізації кожного із продуктів для того, щоб визначити стадії життєвих циклів номенклатурних продуктів підприємства й спрогнозувати, а отже, вжити превентивних заходів, що забезпечують певний рівень прибутку в цілому по підприємству (організації) на перспективний період часу. Інакше кажучи, керівництво підприємства в ідеалі повинне вживати заходів по забезпеченню послідовної зміни продукції й технологій, таким чином, щоб забезпечити стійку норму прибутку, що у свою чергу досягається за рахунок активізації інноваційної діяльності.
По-друге, це заелементний аналіз приросту прибутку, що буде складатися із приросту прибутку за рахунок розширення номенклатури виробів, що випускаються, збільшення цін реалізації, зниження витрат на виробництво й реалізацію, а також за рахунок збільшення обсягів реалізації:
Крім того, необхідно пронести заелементний аналіз приросту прибутку по вищезгаданих елементах але кожному з переліку продуктів, що випускаються підприємством, (послуг).
Проведення подібного аналізу буде надзвичайно трудомістким при великій номенклатурі реалізованих підприємством продуктів (послуг). У цьому зв'язку буде доречним привести висловлення про те, що управляти можна тільки тим, що добре обмірювану. Очевидно, для того щоб досягти кінцевої мети діяльності у вигляді прибутку, підприємству й організації необхідно здійснювати подібний аналіз. Крім того, виявлення фактичного положення справ на підприємстві у світлі забезпечення його прибутковості буде бути основою для наступних інноваційних перетворень. Подібний аналіз дозволить не тільки позначити можливі напрямки інноваційної діяльності, але й обґрунтувати, яке з них найбільше економічно ефективно. У цьому випадку під напрямками інноваційної діяльності розуміються інноваційні проекти, спрямовані як на розробку, так і на освоєння нових продуктів і технологій. При цьому доцільно проводити порівняльний аналіз прибутковості кожного з напрямків інноваційної діяльності, тобто необхідно визначити ймовірний приріст прибутку по кожному напрямку інноваційної діяльності й вибрати те, що забезпечить найбільші показники
Проведення подібної роботи для вітчизняних підприємств особливо актуально, тому що більшість із них перебуває в кризових умовах і має обмежені фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на проведення інноваційної діяльності й багато хто з яких коштують перед необхідністю вибору найбільш оптимальних шляхів розвитку через інноваційні перетворення. У даному випадку порівняння прибутковості альтернативних напрямків інноваційної діяльності є найважливішим інструментом обґрунтування рішень в інноваційній сфері діяльності.
Таким чином, була розглянута роль інноваційної діяльності в підвищенні прибутковості підприємств і організацій, показані не тільки засоби збільшення прибутку, але й виділений підхід до відбору напрямків інноваційної діяльності підприємств і організацій.
ЛІТЕРАТУРА
1. Чёрный Л.Е. Роль инновационной деятельности в увеличении прибыли предприятия// Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - №8. - с. 13-17
