Аналіз ринкових можливостей (ринкового потенціалу) інноваційного розвитку підприємства

Пошук, оцінка і вибір варіантів інноваційного розвитку ринко­вих можливостей є одним з головних завдань, що підлягають ви­рішенню в процесі досягнення цілей тривалого виживання і стій­кого розвитку господарюючих суб'єктів відповідно до обраної місії. Оцінку варіантів розвитку ринкових можливостей традиційно ведуть методом SWOT-аналізу, зіставляючи ринкові можливості і загрози (зовнішнє середовище) із сильними і слабкими сторонами діяльності конкретного суб'єкта господарювання (внутрішнє сере­довище). Принципова схема оцінки подана на рис. 4.1.

1 . Ринкові можливості + сильні сторони підприємства	2. Ринкові загрози + сильні сторони підприємства
3. Ринкові можливості + слабкі сторони підприємства	4. Ринкові загрози + слабкі сторони підприємства

Рис. 4.1. Схема аналізу варіантів розвитку ринкових можливостей

Як видно зі схеми, існує чотири принципово різних зони: ринкові можливості в поєднанні із сильними сторонами діяль­ності підприємства; ринкові можливості в поєднанні із слабки­ми сторонами діяльності підприємства; ринкові загрози в поєд­нанні із сильними сторонами діяльності підприємства; ринкові загрози в поєднанні із слабкими сторонами діяльності підпри­ємства. Останнє поле (4) з розгляду звичайно виключають. Зде­більшого, кращим є поле 1, однак поля 2 і 3 варто брати до уваги (деякі фахівці стверджують, що їх варто брати до уваги при ви­черпанні потенціалу поля 1 і достатності відповідних ресурсів). Аналізуючи SWOT-матрицю, визначають, який з чотирьох на­прямків розвитку ринкових можливостей доцільно розвивати: глибоке проникнення на ринок, розширення границь ринку, роз­робка нових товарів, диверсифікація виробництва і збуту.

Однак, як показано у [7], у рамках виділених напрямків розви­тку ринкових можливостей є різні варіанти розвитку, що істотно відрізняються ступенем радикалізації внесених змін у діяльність суб'єкта господарювання, особливостями реалізації, потребами в ресурсному забезпеченні і т.п., чого існуючі підходи (у всіх їх варіаціях) не враховують, тому оцінка виходить дуже приблизна.

Крім того, кількісна оцінка варіантів пов'язана з безліччю проблем. Вплив характеристик середовища господарювання, осо­бливо зовнішнього, носить імовірнісний характер і практично ні­коли не можна бути впевненим у тому, що наявність певної комбінації характеристик свідчить з повною визначеністю про успіх реалізації конкретного варіанта інноваційного розвитку ринко­вих можливостей конкретним суб'єктом господарської діяльності. Дія багатьох факторів носить суперечливий характер. До того ж, врахувати все різноманіття факторів зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання не уявляється можливим. Тому до­водиться виконувати оцінку в умовах неповної, неточної і супереч­ливої інформації, що істотно ускладнює використання традицій­них підходів, переважно різних варіацій SWOT-аналізу.

Для прийняття рішень у таких ситуаціях, а вони характер ні для ринкової економіки і в нестабільних умовах перехідної економіки просто неминучі, доцільно використовувати підходи, які застосовуються в експертних системах - машинній підтри­мці людського інтелекту і дозволяють приймати цілком адек­ватні рішення в умовах неповної, неточної і суперечливої інфо­рмації. Зокрема, запропоновано використовувати коефіцієнти

впевненості для оцінки імовірнісного характеру впливу факто­рів (характеристик) зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання, а також правила їх комбінування для розра­хунку інтегральної оцінки впливу всього комплексу факторів [7, 34]. Зі знаком "+" пропонується оцінювати сприятливі для розвитку можливості зовнішнього середовища і сильні сторо­ни діяльності підприємства, зі знаком "—" — загрози, що вихо­дять із зовнішнього середовища і слабкі сторони діяльності підприємства. Упевненості в істинності чи хибності можливо­сті реалізації розглянутого варіанта варто оцінювати за допо­могою коефіцієнта впевненості за шкалою: "-1" - повне запе­речення можливості реалізації варіанта при наявності даної характеристики; "+1" - повне підтвердження можливості реа­лізації розглянутого варіанта при наявності даної характерис­тики; 0 - вплив даної характеристики на можливість реаліза­ції варіанта невизначений.

Значення коефіцієнтів упевненості варто визначати на під­ставі наявних статистичних даних про минулі періоди господа­рювання, якщо умови господарювання порівнянні, чи методом експертних оцінок - у протилежному випадку, а також при від­сутності досвіду роботи. При цьому для полегшення процесу оцінки рекомендується використовувати шкалу значень коефі­цієнта впевненості, представлену на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Шкала значень коефіцієнта впевненості

Комбінування оцінок ступеня впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на можливість реалізації розгляну­того варіанта розвитку ринкових можливостей варто виконува­ти згідно з формулою 2.1 (див. п.2) [34].

Отриманий результат (сумарний чи підсумковий коефіцієнт упевненості К) показує впевненість в успішній (чи неуспішної) реалізації розглянутого варіанта розвитку ринкових можливос­тей при даній комбінації характеристик зовнішнього і внутріш­нього середовища аналізованого підприємства.

До подальшого розгляду пропонується приймати тільки ва­ріанти з позитивною підсумковою оцінкою (упевненістю в ре­зультативності розвитку ринкових можливостей при даній ком­бінації вихідних характеристик) більше критичної, тобто К ≥ +0,8 (як мінімум допускається К ≥ +0,6).

Для зручності аналізу шкала значень коефіцієнта впевнено­сті перетворена нами в табл. 4.2, що дозволило привести у відпо­відність значення К, представленого на порядковій і інтервальній шкалах.

Таким чином, використовуючи запропоновану таблицю, мо­жна здійснювати добір варіантів розвитку ринкових можливос­тей, прийнятних з погляду зовнішніх умов і особливостей конк­ретного підприємства, що сприяють чи перешкоджають перехо­ду на інноваційний шлях розвитку.

Розглянемо фрагмент аналізу ринкових можливостей розви­тку виробництва одного з товарів широкого попиту AT "CMHBO ім. М.В. Фрунзе" - пральної машини "Мрія" [13].

У числі ринкових можливостей, що сприяють розвитку у виділеному напрямку, зазначені:

•   наявність великої кількості споживачів,   існують тенденції її росту;

•   високі ціни на продукцію конкурентів як вітчизняних, так і закордонних;

•   можливості виробництва супутніх товарів (можна назвати наливний шланг, підставку для установки машини на ванну, захват для виїмки білизни й ін.);

•   недостатня інформованість споживачів про пральні машини AT "CMHBO ім. М.В. Фрунзе" та їх відмінних рисах. Так аналіз реалізації товарів широкого попиту, що випускаються AT "CMHBO ім. М.В. Фрунзе", у таких областях, як Кірово­градська, Луганська, Миколаївська, Херсонська та ін., пока­зав, що незначні обсяги реалізації в цих регіонах зумовлені недостатністю інформованістю споживачів;

•   наявність перевірених часом механізмів кредитування спо­живачів. Тепер здійснюється продаж товарів широкого по­питу працівникам AT "CMHBO ім. М.В. Фрунзе" у кредит, що збільшує обсяг реалізації (на AT "СМНВО ім. М.В. Фрун-зе" працює близько 22 тис чоловік, які є одночасно й спожива­чами).

Таблиця 4.2. Таблиця рішень про можливість реалізації варіантів розвитку ринкових можливостей

Значення підсумкового коефіцієнта впевненості	Висновок про можливість реалізації розглянутого варіанта розвитку
К = -1,0	Реалізувати не можна. Умови відсутні
-1,0 <К≤ -0,8	Умов для реалізації практично немає
-0,8 <К≤  -0,6	Умов для реалізації майже немає
-0,6 <К≤  -0,3	Більше свідчень "проти", ніж "за"
-0,3 < К ≤ +0,3	Ситуація невизначеності
+0,3 ≤  К < +0,6	Можливості реалізації незначні
+0,6 ≤ К< +0,8	Є умови для реалізації
-0,8 ≤ К< +0,1	Практично можна реалізувати
К = +1,0	Є всі умови для реалізації. Повна впевненість в успіху

Таким чином, використовуючи запропоновану таблицю, мо­жна здійснювати добір варіантів розвитку ринкових можливос­тей, прийнятних з погляду зовнішніх умов і особливостей конк­ретного підприємства, що сприяють чи перешкоджають перехо­ду на інноваційний шлях розвитку.

Основні небезпеки зовнішнього середовища: нестабільність умов господарювання; низька платоспроможність основних спо­живачів; можливості активізації дій основних конкурентів.

У числі сильних і слабких сторін діяльності AT "СМНВО ім. М.В. Фрунзе", що відносяться до виробництва товарів широкого попиту, у тому числі й пральних машин, зазначимо такі.

Сильні сторони, що можна віднести в актив підприємства:

•   висока репутація підприємства в очах споживачів (переваж­но склалася як репутація виробника складної продукції ви­робничого призначення), що можна використовувати при ви­ході на нові ринки збуту, оскільки це буде сприяти реаліза­ції навіть нової для споживачів продукції;

•   енергійне керівництво, що використовує нестандартні прийо­ми роботи (у 1990-х роках вище керівництво змогло в склад­них соціально-економічних умовах правильно спрогнозувати

розвиток ситуації на ринку, і підприємство змогло утримати­ся на ньому, а тепер розширює сферу своєї діяльності);

•   висока кваліфікація фахівців і робітників, що сприяє вироб­ництву високоякісних товарів з мінімальними витратами;

•   наявність резервів виробничих потужностей і площ у підроз­ділів, що випускають пральні машини "Мрія", створювати умови для збільшення обсягів виробництва. Так у 1998 р. обсяг ви­робництва склав 131% від обсягу виробництва в 1997 p., а в 1999 р. щомісяця випускалося вже близько 1,5 тис. пральних машин на місяць проти 1,3 тис. на місяць у 1998 p.;

•   значна диверсифікованість виробництва (широка номенкла­тура виробленої AT "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" продукції, орі­єнтація її на зовсім різних споживачів, що дає можливість реорганізовувати виробництво і збут одних видів продукції за рахунок інших);

•   досвід виробництва продукції високої якості і досвід роботи на закордонних ринках (AT "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" має тривалий досвід праці як на ринках країн СНД, так і далеко­го зарубіжжя).

До слабких сторін AT "СМНВО ім. М.В. Фрунзе" варто від­нести такі:

•   значні розміри підприємства, що ускладнює керованість;

•   моральне старіння обладнання;

•   залежність від поставок комплектуючих. Зокрема, реле часу для пральних машин поставляється з Росії (м. Златоуст). Воно низької якості, вимагає посиленого вхідного контролю і доробки, що призводить до подорожчання пральної машини. Так у 1998 р. із всього обсягу випущених пральних машин близько 4% потребувало гарантійного ремонту, з них через вихід реле часу з ладу - 71%. Вихід з ладу пральних машин унаслідок несправності комплектуючих підриває репутацію підприємства в очах споживачів;

•   недооцінка стимулювання збуту. Обсяг витрат на рекламу, пропаганду, виставки складає близько 0,2% від обсягу реалі­зації продукції.   При цьому рекламні оголошення даються переважно в обласних газетах і по обласному телебаченню (хоча обсяги збуту в Сумській області і так досить високі), а іншим регіонам України приділяється недостатня увага.

Таким чином, приймаючи в розрахунок формальний перелік варіантів розвитку ринкових можливостей [7], варто виділити такі варіанти, прийнятні для реалізації на AT "СМНВО ім. М.В. Фрунзе":

•   інтенсифікація зусиль зі стимулювання збуту (реклама, участь у виставках, надання знижок і пільг, наприклад, залежно від обсягу партії закупівлі, виду і терміну оплати, використання торгових агентів для реалізації продукції й ін.);

•   кредитування споживачів (поширити позитивний досвід про­дажу пральних машин у кредит працівникам підприємства на інших споживачів);

•   виробництво супутніх товарів (наливний шланг, підставка для установки машини на ванну тощо), для чого є відповідні ви­робничі потужності;

« вихід на інші (крім Сумської області) регіони України, для чого необхідно провести рекламу продукції в цих регіонах, а також у загальнодержавних засобах масової інформації;

» пошук вітчизняних постачальників чи організація власного виробництва реле часу (можливо електронного);

•   у перспективі - модифікація конструкції з метою збільшен­ня об'єму,   завантаження, обладнання пральної машини ме­ханізмом для віджиму білизни, удосконалення дизайну.

Необхідно оцінити ці варіанти розвитку і вибрати найбільш прийнятні, тобто ті, упевненість в реалізації яких досить висока. Для цього характеристики зовнішнього середовища господарю­вання і підприємства, що відносяться до розглянутих варіантів розвитку (див. виділені вище групи характеристик) варто оці­нити кількісно і визначити їхні інтегральні оцінки за варіанта­ми. Порівнявши інтегральні оцінки, можна вибрати найбільш прийнятні варіанти розвитку виходячи з зовнішніх умов і мож­ливостей підприємства.

Експертним методом отримані такі оцінки факторів впливу.

Наявність великого кількості споживачів, існуючі тенденції до їх зростання з коефіцієнтом упевненості K1 = +0,63, сприяють реалізації варіанта розвитку ринкових можливостей "розширен­ня границь ринку за рахунок виходу на інші регіони", а недоста­тня інформованість споживачів у регіонах про передбачуваний вихід на ринок пральних машин AT "CMHBO ім. М.В. Фрунзе" і їх відмінностях - з коефіцієнтом упевненості К2 = +0,4.

У той же час залежність від постачань комплектуючих, що стримує розширення виробництва виробів, з коефіцієнтом упев­неності К3 = -0,5 призведе до провалу даного варіанта розвитку, а недооцінка на підприємстві стимулювання збуту - з К4 = -0,35.

Для розглянутого прикладу за умови, що приймаються в роз­рахунок тільки фактори із зазначеними вище коефіцієнтами

впевненості, розрахунок підсумкового (інтегрального) коефіцієнта виконується таким чином:

К' = К1 + К2 ∙ (1 – К1) = 0,63 + 0,4 - (1 - 0,63) = +0,78.

К" = К3 + К4 ∙ (1 - К3) = -(0,5 + 0,35 ∙ (1 - 0,5)) = -0,675.

К = (0,78 - 0,675) / (1 - 0,675) = 0,32.

Аналогічно виконуються дії для кожного з можливих варіа­нтів розвитку ринкових можливостей чи їх комбінацій.

Для розглянутого випадку К = 0,32, що свідчить про незнач­ні можливості реалізації розглянутого варіанта (див. табл. 4.1).

Нижче наведені формальні переліки характеристик зовніш­нього середовища й аналізованого підприємства, які можуть бути використані при рішенні практичних завдань оцінки проектів інноваційного розвитку.

Спочатку розглянемо характеристики зовнішнього середо­вища. При цьому слід зазначити, що можливості і загрози мо­жуть переходити у свої протилежності, наприклад, невикориста­ні можливості можуть стати загрозами у випадку використання їх конкурентами.

Варіанти розвитку ринкових можливостей узяті за класифі­кацією [7].

Розгляд виконано за схемою: напрямки розвитку та в їх ме­жах варіанти розвитку; характеристики зовнішнього середовища (такі, що сприяють розвитку або перешкоджають розвитку).

1. Глибоке проникнення на ринок

Ринкові можливості: високі ціни на товари конкурентів (уна­слідок високої собівартості продукції чи в силу інших причин), що дає можливість використання стратегій низьких цін; еластич­ність попиту щодо ціни, що дозволяє збільшити обсяг збуту і до­ход за рахунок зменшення ціни; недостатня інформованість ці­льової аудиторії про продукцію підприємства і саме підприємст­во; наявність налагодженої і перевіреної часом збутової мережі, наявність резервів її розвитку; низький рівень якості сервісу, на­даного основними конкурентами; можливості виробництва супу­тніх товарів і послуг; існуючі потреби в передпродажній підгото­вці товарів і післяпродажному обслуговуванню; наявність зако­нодавчої бази і налагоджених механізмів кредитування спожи­вачів, надання продукції в оренду, лізинг; ріст місткості ринку (фактичний чи очікуваний).

Ринкові загрози: наявність чи поява нових сильних конку­рентів; наявність товарів-замінників; відсутність чи слабість збу­тової мережі; слабка сприйнятливість цільовою аудиторією ме­тодів симулювання; падіння місткості ринку; нестабільні умови господарювання; недосконале законодавство; відсутність нала­годжених ринкових механізмів; загасання ділової активності; різка зміна потреб і запитів споживачів; несприятливі демогра­фічні, соціальні, політичні, економічні, правові, екологічні зміни.

2.  Розширення границь ринку

Ринкові можливості: існуючі на окремих сегментах ринку чи інших ринках незадоволені потреби в продукції, аналогічній продукції підприємства; економічний підйом у регіонах збуту; наявність ділянок ринку, обійдених увагою конкурентів, недо­статньо активна .робота конкурентів на них; наявність каналів збуту для виходу на інші ринки; можливості багатоцільового використання виробленої продукції.

Ринкові загрози: протекціоністські заходи щодо місцевих виробників (наявність митних і інших бар'єрів); відсутність ка­налів збуту для виходу на інші регіони чи сегменти ринку; на­явність специфічних особливостей і місцевих традицій на нових ринках; наявність товарів-замінників, що є основною продукці­єю конкурентів (при спробі підприємства розширити діапазон застосування продукції); несприйнятливість споживачами това­рів у нетрадиційних сферах їхнього використання; нестабіль­ність політичної, економічної, соціальної та інших складових середовища господарювання на нових ринках.

3.  Розробка і реалізація нових товарів

Ринкові можливості: економічний підйом; прискорення те­мпів НТП; стимулююча інноваційна політика держави; політи­ка держави, спрямована на підвищення якості життя, високі ста­ндарти якості життя в регіонах збуту; існуюча диференціація потреб і запитів споживачів; незадоволеність споживачів існую­чими товарами; існуючі в споживачів потреби в зміні характеристик товарів; можливості використання наукових відкриттів, винаходів і т.п. у практичній діяльності; існування прихованих (потенційних) потреб споживачів.

Ринкові загрози: різкі зміни смаків і уподобань споживачів; поява конкурентів, що виготовляють аналогічну продукцію; різ­ка зміна умов виробниче-збутової діяльності; падіння місткості

ринку, унаслідок несприятливих змін економічної, політичної, соціальної та інших ситуацій; непридатність існуючих каналів збуту для реалізації нової продукції; консерватизм споживачів, несприйнятливість ними нових товарів.

4. Диверсифікація виробництва і збуту

Ринкові можливості: прискорення темпів НТП; підвищення рівня життя населення; економічний підйом; стимулююча інно­ваційна політика держави; існуюча значна диференціація запи­тів споживачів як у межах одного ринку, одного сегмента, так і залежно від ринків чи їх сегментів (регіонів); виявлені нові по­треби чи незадоволений попит на нові товари; наявність спожи­вачів зі специфічними потребами і запитами.

Ринкові загрози: різка зміна потреб і запитів споживачів унаслідок несприятливих демографічних, соціальних, політич­них, економічних, правових і т.д. змін; консерватизм спожива­чів, несприйнятливість ними нових товарів; відсутність чи слаб­кість збутової мережі; наявність бар'єрів для входження на ри­нок (наприклад, необхідність мати значний стартовий капітал); незначні розміри "ніш" ринку.

Далі розглянемо характеристики внутрішнього середовища (сильні і слабкі сторони діяльності підприємства). Сильні сторони:

•   висока репутація в споживачів і ділових партнерів;

•   кваліфіковане, енергійне керівництво, що використовує неста­ндартні, творчі підходи;

•   стійкі контакти зі споживачами, діловими партнерами, тор­говими і збутовими посередниками;

•   висока кваліфікація фахівців і робітників;

•   різноманітний асортимент продукції, що випускається; сучасні виробничі потужності, що володіють високою гнучкістю;

• резерви виробничих потужностей і виробничих площ; конкурентоспроможна продукція  конкурентоспроможне виробництво;

•   високий інноваційний потенціал;

•   досвід розробки нових видів продукції відповідно до міжна­родних стандартів;

•   надійні постачальники вихідних сировини, матеріалів, енер­гії, комплектуючих; близькість до транспортних вузлів; висока фінансова стійкість;

•   досвід роботи на закордонний ринок.

Слабкі сторони:

•   відсутність чітких стратегічних перспектив розвитку;

•   конкурентна позиція, що погіршується, уразливість до кон­курентного тиску;

•   низька фінансова стійкість;

•   незнання ринку;

•   слабкі виробничі можливості;

•   жорстка інтеграція підприємства;

•   великі розміри і складність керування;

•   застаріла продукція і технології;

•   низька якість продукції;

•   ненадійне постачання;

•   незнання конкурентів;         

•   застаріле обладнання;

•   відсутність резервів виробничих потужностей і площ;

•   не налагоджені канали збуту продукції;

•   складна і неефективна система управління;

•   небажання змін з боку адміністрації, прихильність до стерео­типів поведінки.

Для оцінки сильних і слабких сторін підприємства варто розглядати весь перелік наведених вище характеристик, допов­нюючи чи коректуючи його-при необхідності.

Наведений перелік характеристик є базовим і може бути доповнений чи модифікований для аналізу ринкових можливо­стей інноваційного розвитку конкретних підприємств.

Необхідно зазначити, що залежно від конкретної ринкової ситуації ті самі характеристики підприємства можуть свідчити як про силу, так і про слабкість підприємства. Тому відповідно до ходу змін на ринку показники сили і слабкості підприємства (так само як і характеристики зовнішнього середовища) необ­хідно регулярно переглядати. Варто враховувати також, що ва­гомість різних характеристик внутрішнього і зовнішнього сере­довища різна.

На завершення необхідно зазначити, що традиційні методи оцінки проектів розвитку суб'єктів господарської діяльності, що передбачають порівняльну оцінку альтернативних варіантів за такими критеріями, як чистий приведений дохід, термін окупно­сті, рентабельність, внутрішня норма прибутковості і т.п., вима­гають детальних зведень по кожному з порівнюваних варіантів і пов'язані зі значними витратами часу і коштів.

В умовах швидких змін на ринку і дефіциту фінансових ре­сурсів на виконання такого роду оцінок може просто не виста­чити ні часу, ні коштів. Ситуація на ринку може докорінно змі­нитися, і наявні на сучасний момент ринкові можливості будуть, у першу чергу, реалізовані тими, хто зумів більш оперативно їх виявити і використати.

Тому, визнаючи безсумнівну необхідність детального еконо­мічного аналізу й оцінки прийнятих рішень відповідно до зага­льновизнаних методик, слід зазначити, що попередній добір ва­ріантів необхідно виконувати іншими способами, наприклад, ви­кладеним вище, оперативно і з мінімальними витратами. Тим більше, якщо таких варіантів виявиться надто багато.

З іншого боку, суто інтуїтивний пошук варіантів розвитку, що практикується на багатьох підприємствах, містить у собі ба­гато елементів суб'єктивізму, а відібрані варіанти далеко не зав­жди є кращими, іноді вони просто неприйнятні, оскільки не від­повідають існуючим реаліям.

Викладений підхід дозволяє вже на початковій стадії виклю­чити неприйнятні варіанти. Методика оцінки дозволяє врахува­ти імовірнісну природу характеристик зовнішнього і внутріш­нього середовища (оцінених за допомогою коефіцієнтів упевне­ності) та приймати рішення в умовах більшої визначеності і меншого ризику. Запропонована методика має цілком формалі­зований вид і може бути реалізована на ЕОМ (використовуючи стандартні пакети програм, наприклад, з набору Microsoft Office). Це різко підвищує оперативність і точність робіт, надає принци­пову можливість розширення горизонту вибору за рахунок оперативного аналізу й оцінки багатьох альтернативних варіан­тів, включаючи їхні різні комбінації, дозволяє аналізувати мож­ливі варіанти розвитку подій на ринку залежно від того, яка з виявлених тенденцій одержить розвиток.

Крім того, даний підхід значною мірою дозволяє перебороти суб'єктивізм експертних оцінок, знизити ризик прийняття не­адекватних зовнішній і внутрішній умовам господарської (під­приємницької) діяльності управлінських рішень, підвищити об'єктивність і точність прийнятих рішень. Вибрані відповідно до викладеної методики варіанти розвитку ринкових можливо­стей необхідно уточнити, одержавши відповідь на ряд запитань. Чи є достатньо ємний ринок для реалізації прийнятих варіантів?

Чи достатня ресурсна база підприємства, включаючи його інно­ваційний потенціал? Якою буде реакція фактичних і потенцій­них конкурентів? І так далі. Одержати відповіді на ці питання можна шляхом продовження і деталізації аналізу, коли викону­ється пошук нових цільових ринків (цільових або сегментів "ніш") чи досліджуються можливості розвитку існуючих (у за­гальному випадку формування цільових ринків) для реалізації відібраних для конкретних підприємств варіантів інноваційно­го розвитку в існуючих ринкових умовах.