Економічний
механізм розробки бізнес-плану дляпідприємства та його структурних підрозділів
Виробнича діяльність будь-якої підприєьницької структури починається з планування . Якщо раніше плани носили формальний характер, бо працівники не були зацікавлені у них, та і не завжди знали, що там і як планується , то бізнесмен, власник, організатор справи, не може бути байдужим до свого підприємства . Він повинен чітко знати слабкі та сильні сторони фірми та вміти спланувати її роботу . У разі нехтування , ігнорування планування його очікує повільна ділова смерть . Тому кожен бізнесмен повинен складати бізнес-план .
3.1. Сутнісна характеристика бізнес-плану
Бізнес-план — ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.
Основні завдання розробки бізнес-плану :
ü оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;
ü обґрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї;
ü визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;
ü пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;
ü оцінка кон'юнктури ринку та рівня конкуренції; визначення ступеня можливого господарського ризику;
ü прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перший та наступні три— п'ять років.
ü У зв'язку з тим, що бізнес-план відбиває результати досліджень і організаційної роботи з метою обґрунтування конкретного напрямку діяльності фірми на певному ринку в сучасних умовах господарювання, він (бізнес-план) має спиратися на:
ü всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми (ситуаційний аналіз);
ü результати вивчення найбільш дійових організаційних, техніко-економічних та фінансових важелів, застосовуваних у підприємництві; конкретних завдань інноваційного характеру;
ü глибокий аналіз ринково-конкурентної ситуації і можливих прогнозованих її змін;
ü діагностику і прогнозування зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації.
ü конкретний проект виробництва певного товару (продукту чи послуг);
Бізнес-план є одним із ділових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Особливістю бізнес-плану як стратегічно зорієнтованого документа вважають узгодження поставлених завдань і реальних фінансових можливостей.
3.2. Структура бізнес-плану :
ü титульний аркуш – назва та адреса фірми, імена та адреси засновників, суть проекту, його вартість, посилання на секретність ;
ü вступна частина – основні положення запропонованого проекту, діяльність фірми, кошти,щонеобхідно вкласти, очікуваний попит на продукцію та вірогідність досягнення успіху ;
ü аналіз стану справ у галузі – поточна тенденція її розвитку, потенційні конкуренти та споживачі ;
ü суть запропонованого проекту – продукти, послуги, приміщення під офіс, обладнання для нього, адміністративний персонал, інформація про підприємця та його партнерів ; цей розділ бізнес-плану,також включає такі основні показники:
(a) характеристика продукції, що випускається, в тому числі характеристика принципово нового продукту (послуги);
(b) визначення продукцій (послуг), призначена для продажу на зовнішньому ринку;
(c) тривалість життєвого циклу продукцій;
(d) технологічні особливості випуску продукцій (надання послуг).
ü виробничий план – описання виробничого процесу, операції запропоновані субпідрядчикам, виробничі приміщення, постачальники сировини .
Структура виробничого плану включає такі дані:
(a) обсяг виробництва продукції (послуг) та обсяг її реалізації (у кількісних показниках);
(b) характеристика виробничих цехів;
(c)виробнича програма цехів;
(d) загальна характеристика технологічних ліній та обладнання робочих місць у цехах;
(e)розрахунок устаткування;
(f) розрахунок площі цехів;
(g) характеристика джерел постачання сировини;
(h) розрахунок чисельності робітників виробництва;
(i) прогноз сумарних витрат, у тому числі їх розподіл на постійні та змінні.
ü план маркетингу – оцінка ринку збуту, ціни канали збуту, реклама, прогноз нової продукції, цільові показники але основним завданням розділу є у виклад стратегії виходу свого бізнесу на ринок. Спочатку в ньому фіксується коротка характеристика загальної маркетингової стратегії, потім висвітлюється вибрана фірмою стратегія ціноутворення. Цей розділ має містити також опис каналів збуту продукції і рекламну програму. У заключній частині розділу висвітлюється, як має бути вирішена проблема сервісу та гарантійного обслуговування продукції, що потребує цього.
ü оцінка ризику і страхування – слабкі сторони фірми, ймовірність появи нових технологій, альтернативні стратегії, форми та методи страхування ;
ü організаційно-юридичного плану – основна його мета представити інформацію про забезпеченість випуску продукції і розвитку виробництва. Визначається організаційна структура виробництва та штатний розклад, які повинні сприяти досягненню визначеної мети бізнесу при мінімальних витратах. Крім того, розділ має висвітлити організаційно-правовий статус підприємства і форми власності на засоби виробництва. У підрозділі організаційно-юридичного плану «капітал та юридична форма фірми» підприємець повідомляє про те, яка юридична форма буде ним обрана та як буде капіталізована фірма. З погляду планування це одна з найважливіших частин пропозиції про утворення підприємства. Тут підприємець повинен вказати, якого роду фінансові ресурси йому потрібні для успішного розвитку фірми на способи фінансової участі її учасників, сформулювати вимоги до капіталу.
ü фінансовий план – план доходів і видатків, грошових надходжень і платежів, балансовий план, точка самоокупності, джерела та використання коштів, стратегія фінансування . Він є ключовим розділом бізнес-плану,бо особливий інтерес він має для інвесторів, оскільки узагальнює результати всіх попередніх розділів, обґрунтовує загальну потребу бізнесу в інвестиціях, визначає економічну ефективність підприємницького проекту. Фінансовий план включає три основні складові: план доходів і витрат (план прибутків та збитків); план грошових надходжень і виплат (плановий касовий бюджет або план руху готівки); плановий баланс.
Мета складання плану грошових надходжень і витрат :
(a) визначити періоди, коли бізнесова діяльність може наразитися на дефіцит грошових коштів або їхній надлишок;
(b) розрахувати, скільки грошей треба позичити на ці періоди;
(c)зафіксувати, на що вони будуть витрачені;
(d) з'ясувати, коли вони можуть бути повернені.
Цей план формується на основі показників плану доходів і витрат з урахуванням очікуваних зрушень у надходженнях та виплатах грошових коштів. У певні періоди діяльності фірми виплати готівки можуть перевищувати її надходження або навпаки. В таких випадках вирішується питання про отримання або надання короткострокової позики. Джерелами і формами отримання фінансових коштів можуть бути комерційні кредити, банківські позики, кошти від продажу облігацій, кошти різноманітних інвестиційних установ, мзшти приватних інвесторів. При цьому можливі різні варіанти поєднання акціонерного і позичкового інвестування. Мають бути також чітко визначені умови і порядок отримання фінансових коштів, відсоток плати за кредит або частка участі у прибутку підприємця.
ü план управління – організація та функції управління, його структура та методи, вибір стратегії управління ;
ü додатки – копії ліцензій,контрактів, сертифікатів тощо, ділове листування, копії документів з вилученими вихідними данними,прейскуранти постачальників .
Проблеми та шляхи удосконалення економічного механізму розробки бізнес-плану для підприємства та його структурних підрозділів.
Багато в чому бізнес-план для будь-якої фірми стає першим досвідом стратегічного планування. Одночасно бізнес-план є керівництвом до виконання. Він може бути використаний для перевірки ідей керівництвом фірмою та як інструмент прогнозування результатів діяльності. План може уточнюватися в міру проведення цих ідей в життя, коли з'ясується, наскільки точним виявилися його розрахункові показники. Таким чином виникає система раннього оповіщення, яка дає можливість своєчасно вживати заходів щодо вирішення проблем, що виникають.
Фірми, що вже сформувались, при розробці бізнес-плану мають певні переваги порівняно з компаніями-початківцями. Цифри, які вони використовують для розрахунків, надійно обгрунтовані результатами їхньої діяльності, їхні задуми на майбутнє випливають з їхньої колишньої стратегії, спираючись на успіхи фірми, досвід, набутий на своїх помилках.
На шляху створення будь-якої справи постає ряд суттєвих перешкод, кожна з яких за відсутності необхідного підходу може стати причиною виникнення проблемної ситуації. До них відносяться організація управління, накопичення капіталу, розробка та маркетинг продукту, підтримання на необхідному рівні валового прибутку та захист бізнесу від небажаного впливу. Статистика свідчить, що 75% усіх нових починань у бізнесі є невдалими в перші роки.
Багато з проблем можуть бути вирішені шляхом глибокої проробки планів. Постійне уточнення бізнес-плану з метою приведення його у відповідність до умов, що змінюються, посилює можливість його використання як критерію оцінки фактичних результатів діяльності фірми.
Бізнес-план минулого року може показати, яка із стратегій компанії виявилась ефективною, а яка ні, і наскільки результативним був той чи інший спосіб його реалізації.
Вивчення фактичних результатів роботи порівняно з бізнес-планом надає можливість виявити сильні та слабкі сторони організації, які можна використати, аби усунути відхилення наміченого планом від того, що виявилося на практиці.
Бізнес-план може сприяти залученню інвесторів та кредиторів. Перед тим, як ризикувати своїм капіталом, інвестори мають впевнитись у надійності розробки проекту та мати уявлення про його ефективність. Вони мають вивчити бізнес-план перед розглядом можливості капіталовкладень.
Найактивніше бізнес-план використовується при пошуку інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень тощо. Допомагає бізнес-план великим підприємцям і фірмам, які збираються розширити бізнес шляхом купівлі пакету акцій існуючої фірми або шляхом реорганізації діючої організаційно-виробничої структури.
Сьогодні бізнес-план обов'язково розробляється покупцями у таких випадках:
ü продаж об'єкта приватизації за некомерційним конкурсом;
ü продаж контрольного пакету акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;
ü при створенні спільного (за участю держави) підприємства з іноземними інвестиціями.
Грунтовно складений бізнес-план може бути швидко перетворений на заявку на фінансування, оскільки він містить всю необхідну інформацію про залучення коштів для розвитку бізнесу (партнерства, інвестування, кредитування).
Наявність бізнес-плану суто психологічно викликає почуття обгрунтованості та солідності підприємницького починання його власника.
Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми, базуючись водночас на загальній концепції розвитку фірми, докладніше розробляє економічний та фінансовий аспекти стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретних заходів. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах, що є складовими цілої системи взаємопов'язаних технічних, організаційних та економічних змін за визначений проміжок часу. Бізнес-план охоплює один із розділів інвестиційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмежений кількома роками.
Особливістю бізнес-плану як стратегічного документа є його збалансованість за визначеними завданнями з урахуванням реальних фінансових можливостей фірми. Для того, щоб бізнес-план був прийнятий, він має бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів, які вивчаються при розробці бізнес-плану. Ці проекти мають бути не лише інноваційними, тобто відрізнятися науково-технічним нововведенням, а й мати достатньо повну розробку: які витрати необхідні для їх реалізації та який прибуток очікується. Ступінь інноваційності та ризикованості проекту визначає засоби залучення капіталу. Рівночасно залучення самого проекту в бізнес-план можливе лише за умови визначення джерел його фінансування.
Виробнича діяльність будь-якої підприєьницької структури починається з планування . Якщо раніше плани носили формальний характер, бо працівники не були зацікавлені у них, та і не завжди знали, що там і як планується , то бізнесмен, власник, організатор справи, не може бути байдужим до свого підприємства . Він повинен чітко знати слабкі та сильні сторони фірми та вміти спланувати її роботу . У разі нехтування , ігнорування планування його очікує повільна ділова смерть . Тому кожен бізнесмен повинен складати бізнес-план .
3.1. Сутнісна характеристика бізнес-плану
Бізнес-план — ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.
Основні завдання розробки бізнес-плану :
ü оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;
ü обґрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї;
ü визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;
ü пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;
ü оцінка кон'юнктури ринку та рівня конкуренції; визначення ступеня можливого господарського ризику;
ü прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перший та наступні три— п'ять років.
ü У зв'язку з тим, що бізнес-план відбиває результати досліджень і організаційної роботи з метою обґрунтування конкретного напрямку діяльності фірми на певному ринку в сучасних умовах господарювання, він (бізнес-план) має спиратися на:
ü всебічний аналіз виробничо-господарської діяльності фірми (ситуаційний аналіз);
ü результати вивчення найбільш дійових організаційних, техніко-економічних та фінансових важелів, застосовуваних у підприємництві; конкретних завдань інноваційного характеру;
ü глибокий аналіз ринково-конкурентної ситуації і можливих прогнозованих її змін;
ü діагностику і прогнозування зовнішньої та внутрішньої політичної ситуації.
ü конкретний проект виробництва певного товару (продукту чи послуг);
Бізнес-план є одним із ділових документів, що визначають стратегію розвитку фірми. Особливістю бізнес-плану як стратегічно зорієнтованого документа вважають узгодження поставлених завдань і реальних фінансових можливостей.
3.2. Структура бізнес-плану :
ü титульний аркуш – назва та адреса фірми, імена та адреси засновників, суть проекту, його вартість, посилання на секретність ;
ü вступна частина – основні положення запропонованого проекту, діяльність фірми, кошти,щонеобхідно вкласти, очікуваний попит на продукцію та вірогідність досягнення успіху ;
ü аналіз стану справ у галузі – поточна тенденція її розвитку, потенційні конкуренти та споживачі ;
ü суть запропонованого проекту – продукти, послуги, приміщення під офіс, обладнання для нього, адміністративний персонал, інформація про підприємця та його партнерів ; цей розділ бізнес-плану,також включає такі основні показники:
(a) характеристика продукції, що випускається, в тому числі характеристика принципово нового продукту (послуги);
(b) визначення продукцій (послуг), призначена для продажу на зовнішньому ринку;
(c) тривалість життєвого циклу продукцій;
(d) технологічні особливості випуску продукцій (надання послуг).
ü виробничий план – описання виробничого процесу, операції запропоновані субпідрядчикам, виробничі приміщення, постачальники сировини .
Структура виробничого плану включає такі дані:
(a) обсяг виробництва продукції (послуг) та обсяг її реалізації (у кількісних показниках);
(b) характеристика виробничих цехів;
(c)виробнича програма цехів;
(d) загальна характеристика технологічних ліній та обладнання робочих місць у цехах;
(e)розрахунок устаткування;
(f) розрахунок площі цехів;
(g) характеристика джерел постачання сировини;
(h) розрахунок чисельності робітників виробництва;
(i) прогноз сумарних витрат, у тому числі їх розподіл на постійні та змінні.
ü план маркетингу – оцінка ринку збуту, ціни канали збуту, реклама, прогноз нової продукції, цільові показники але основним завданням розділу є у виклад стратегії виходу свого бізнесу на ринок. Спочатку в ньому фіксується коротка характеристика загальної маркетингової стратегії, потім висвітлюється вибрана фірмою стратегія ціноутворення. Цей розділ має містити також опис каналів збуту продукції і рекламну програму. У заключній частині розділу висвітлюється, як має бути вирішена проблема сервісу та гарантійного обслуговування продукції, що потребує цього.
ü оцінка ризику і страхування – слабкі сторони фірми, ймовірність появи нових технологій, альтернативні стратегії, форми та методи страхування ;
ü організаційно-юридичного плану – основна його мета представити інформацію про забезпеченість випуску продукції і розвитку виробництва. Визначається організаційна структура виробництва та штатний розклад, які повинні сприяти досягненню визначеної мети бізнесу при мінімальних витратах. Крім того, розділ має висвітлити організаційно-правовий статус підприємства і форми власності на засоби виробництва. У підрозділі організаційно-юридичного плану «капітал та юридична форма фірми» підприємець повідомляє про те, яка юридична форма буде ним обрана та як буде капіталізована фірма. З погляду планування це одна з найважливіших частин пропозиції про утворення підприємства. Тут підприємець повинен вказати, якого роду фінансові ресурси йому потрібні для успішного розвитку фірми на способи фінансової участі її учасників, сформулювати вимоги до капіталу.
ü фінансовий план – план доходів і видатків, грошових надходжень і платежів, балансовий план, точка самоокупності, джерела та використання коштів, стратегія фінансування . Він є ключовим розділом бізнес-плану,бо особливий інтерес він має для інвесторів, оскільки узагальнює результати всіх попередніх розділів, обґрунтовує загальну потребу бізнесу в інвестиціях, визначає економічну ефективність підприємницького проекту. Фінансовий план включає три основні складові: план доходів і витрат (план прибутків та збитків); план грошових надходжень і виплат (плановий касовий бюджет або план руху готівки); плановий баланс.
Мета складання плану грошових надходжень і витрат :
(a) визначити періоди, коли бізнесова діяльність може наразитися на дефіцит грошових коштів або їхній надлишок;
(b) розрахувати, скільки грошей треба позичити на ці періоди;
(c)зафіксувати, на що вони будуть витрачені;
(d) з'ясувати, коли вони можуть бути повернені.
Цей план формується на основі показників плану доходів і витрат з урахуванням очікуваних зрушень у надходженнях та виплатах грошових коштів. У певні періоди діяльності фірми виплати готівки можуть перевищувати її надходження або навпаки. В таких випадках вирішується питання про отримання або надання короткострокової позики. Джерелами і формами отримання фінансових коштів можуть бути комерційні кредити, банківські позики, кошти від продажу облігацій, кошти різноманітних інвестиційних установ, мзшти приватних інвесторів. При цьому можливі різні варіанти поєднання акціонерного і позичкового інвестування. Мають бути також чітко визначені умови і порядок отримання фінансових коштів, відсоток плати за кредит або частка участі у прибутку підприємця.
ü план управління – організація та функції управління, його структура та методи, вибір стратегії управління ;
ü додатки – копії ліцензій,контрактів, сертифікатів тощо, ділове листування, копії документів з вилученими вихідними данними,прейскуранти постачальників .
Проблеми та шляхи удосконалення економічного механізму розробки бізнес-плану для підприємства та його структурних підрозділів.
Багато в чому бізнес-план для будь-якої фірми стає першим досвідом стратегічного планування. Одночасно бізнес-план є керівництвом до виконання. Він може бути використаний для перевірки ідей керівництвом фірмою та як інструмент прогнозування результатів діяльності. План може уточнюватися в міру проведення цих ідей в життя, коли з'ясується, наскільки точним виявилися його розрахункові показники. Таким чином виникає система раннього оповіщення, яка дає можливість своєчасно вживати заходів щодо вирішення проблем, що виникають.
Фірми, що вже сформувались, при розробці бізнес-плану мають певні переваги порівняно з компаніями-початківцями. Цифри, які вони використовують для розрахунків, надійно обгрунтовані результатами їхньої діяльності, їхні задуми на майбутнє випливають з їхньої колишньої стратегії, спираючись на успіхи фірми, досвід, набутий на своїх помилках.
На шляху створення будь-якої справи постає ряд суттєвих перешкод, кожна з яких за відсутності необхідного підходу може стати причиною виникнення проблемної ситуації. До них відносяться організація управління, накопичення капіталу, розробка та маркетинг продукту, підтримання на необхідному рівні валового прибутку та захист бізнесу від небажаного впливу. Статистика свідчить, що 75% усіх нових починань у бізнесі є невдалими в перші роки.
Багато з проблем можуть бути вирішені шляхом глибокої проробки планів. Постійне уточнення бізнес-плану з метою приведення його у відповідність до умов, що змінюються, посилює можливість його використання як критерію оцінки фактичних результатів діяльності фірми.
Бізнес-план минулого року може показати, яка із стратегій компанії виявилась ефективною, а яка ні, і наскільки результативним був той чи інший спосіб його реалізації.
Вивчення фактичних результатів роботи порівняно з бізнес-планом надає можливість виявити сильні та слабкі сторони організації, які можна використати, аби усунути відхилення наміченого планом від того, що виявилося на практиці.
Бізнес-план може сприяти залученню інвесторів та кредиторів. Перед тим, як ризикувати своїм капіталом, інвестори мають впевнитись у надійності розробки проекту та мати уявлення про його ефективність. Вони мають вивчити бізнес-план перед розглядом можливості капіталовкладень.
Найактивніше бізнес-план використовується при пошуку інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень тощо. Допомагає бізнес-план великим підприємцям і фірмам, які збираються розширити бізнес шляхом купівлі пакету акцій існуючої фірми або шляхом реорганізації діючої організаційно-виробничої структури.
Сьогодні бізнес-план обов'язково розробляється покупцями у таких випадках:
ü продаж об'єкта приватизації за некомерційним конкурсом;
ü продаж контрольного пакету акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;
ü при створенні спільного (за участю держави) підприємства з іноземними інвестиціями.
Грунтовно складений бізнес-план може бути швидко перетворений на заявку на фінансування, оскільки він містить всю необхідну інформацію про залучення коштів для розвитку бізнесу (партнерства, інвестування, кредитування).
Наявність бізнес-плану суто психологічно викликає почуття обгрунтованості та солідності підприємницького починання його власника.
Бізнес-план є одним із складових документів, що визначають стратегію розвитку фірми, базуючись водночас на загальній концепції розвитку фірми, докладніше розробляє економічний та фінансовий аспекти стратегії, дає техніко-економічне обгрунтування конкретних заходів. Реалізація стратегії грунтується на широких інвестиційних програмах, що є складовими цілої системи взаємопов'язаних технічних, організаційних та економічних змін за визначений проміжок часу. Бізнес-план охоплює один із розділів інвестиційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмежений кількома роками.
Особливістю бізнес-плану як стратегічного документа є його збалансованість за визначеними завданнями з урахуванням реальних фінансових можливостей фірми. Для того, щоб бізнес-план був прийнятий, він має бути забезпечений необхідними фінансовими ресурсами. Це значною мірою визначає характер проектів, які вивчаються при розробці бізнес-плану. Ці проекти мають бути не лише інноваційними, тобто відрізнятися науково-технічним нововведенням, а й мати достатньо повну розробку: які витрати необхідні для їх реалізації та який прибуток очікується. Ступінь інноваційності та ризикованості проекту визначає засоби залучення капіталу. Рівночасно залучення самого проекту в бізнес-план можливе лише за умови визначення джерел його фінансування.
