Побудова автоматизованої системи
фінансового планування на підприємстві
Розвиток бізнесу та зростання конкуренції на основних капіталомістких ринках давно показали, що управління сучасним підприємством-без автоматизації бізнес-процесів неминуче призведе до втрати темпів росту обсягу продажу та в перспективі втрати окремого напрямку бізнесу. Достатньо великого розповсюдження в Україні набули ERP системи, які впроваджуються широким колом компаній, здебільшого середніми та великими. Кінцевою метою таких впроваджень є ефективне виконання функцій обробки замовлень, матеріального постачання та управління резервами. Але більшість таких впроваджень все ще залишає занадто великий масив інформації для прийняття управлінських рішень керівництвом компанії, яке повинно оперувати значною кількістю звітів та таблиць. Давно стало очевидним, що автоматизації потребує не тільки облік, а такі необхідні управлінцям функції як планування, аналіз та контроль.
Завдання, які вирішуються ERP системами, можна поділити на три рівня: облік, планування, управління в реальному часі. Обирати найбільш важливі завдання можна як по вертикалі (по вищепереліченим рівням), так і по горизонталі (по ділянкам діяльності: рух грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, договірні відносини чи виробництво). Для підприємств різного профілю та різних форм власності найбільш актуальний сьогодні є повний облік, на базі якого і можна розвивати планування та оперативне планування.
Облік тільки частково приходить на допомогу бухгалтерії в складанні балансу та звітів в податкову інспекцію. З точки зору управління фінансами, мета обліку - отримання оперативної та достовірної інформації про життєдіяльність компанії. Саме на це покликані повнофункціональні системи фінансового планування та бюджетування. Існує декілька особливостей, які треба врахувати аналізуючи побудову таких систем за допомогою інформаційних технологій:
- Інформаційна система забезпечує підтримку тільки формалізованих процесів. Але фактично, в організаціях з добре поставленим управлінням, працюючих в стабільним умовах формалізації піддаються не більше 80% бізнес-процесів. Решта 20% настільки швидко змінюються що зафіксувати їх практично неможливо;
- Концепція побудови системи спирається на стандарт ERP який - не завжди регламентує тільки операційні бізнес-процеси;
- Більшість компаній будують свою діяльність на диверсифікації бізнесу. Автоматизація управління такими підприємствами достатньо ускладнена, коли ставиться завдання консолідувати в рамках єдиної системи різні за суттю бізнес-процеси, принципи обліку та планування.
Підприємство, як єдине ціле, потребує координації та планування діяльності. Перш за все це потрібно керівництву компанії. Для вирішення саме таких задач почали з'являтися спеціалізовані програмні продукти для фінансового планування та бюджетування. їх роль в якості програмного забезпечення, яке використовуються для корпоративного управління, складається в інтеграції процесів планування, обліку та контролю на рівні всього підприємства. Системи фінансового планування за своєю суттю є аналітичними інструментами, призначеними для накопичення і аналізу управлінської інформації, яка представляється у вигляді складних таблиць. Вони найбільш прийнятні для розробки та аналізу планів. Такі системи не передбачають безпосередньої реєстрації кожної господарської операції. Тому данні про фактичне виконання фінансового плану або вводяться вручну в агрегованому вигляді (як сума за окремий період по бюджетній статті), або необхідні данні отримуються із облікової системи, обробляються та імпортуються в систему бюджетування автоматизованим способом. Після цього з'являється можливість проведення порівняльного план-факт аналізу.
Система управлінського планування, обліку та контролю може бути повністю реалізована на програмному забезпеченні для фінансового планування. В рішеннях на основі спеціалізованих систем фінансового планування зацікавлені, перш за все, диверсифіковані компанії, які мають в своєму портфелі набір різнопланових бізнесів. Для управлінського обліку та фінансового планування в таких компаніях на рівні головної компанії єдино можливим рішенням є автоматизована система бюджетного управління. При цьому в дочірніх компаніях холдингу можуть використовуватися різноманітні засоби автоматизації.
Можна виділити такі критерії вибору до автоматизованої системи:
- Функціональні вимоги
- використання ієрархічно організованих вимірів бюджету;
- багатоваріантність бюджету
- контроль за коректністю даних що вводяться
- засоби розрахунку, консолідації та рознесення даних
- підтримка і контроль регламенту бюджетування
- формування бюджетної звітності
- контроль за виконанням бюджету
Технічні вимоги
- Єдина база даних
- Підтримка великої кількості користувачів
- Інтеграція з іншими системами
- Засоби безпеки даних
- Налаштованість системи
Практично всі виробники повідомляють про повну відповідність автоматизованої системи вище переліченому набору функціонально-технічних вимог. Але ступінь реальної відповідності важко перевірити навіть після впровадження системи. Необхідно визначити ступінь готовності самого підприємства до проведення заходів по автоматизації планування. Під ступенем готовності розуміється організаційна та технічна зрілість компанії.
Організаційна зрілість - це ступінь формалізації існуючого на даний час способу планування як бізнес процесу. Технічна зрілість - рівень оснащеності робочих місць програмними засобами та ступінь їх використання персоналом..
Процес розподілу фінансових ресурсів на підприємстві є досить індивідуалізований. У великій мірі він залежить від започаткованих норм та правил установлених на початку розвитку підприємства. Тому, для побудови ефективної системи слід брати до уваги розвиток планування на підприємстві в ретроспективі. Можна класифікувати наступні способи фінансового планування, притаманне різним ступеням розвитку підприємства:
1. Одноосібне, авторитарне планування.
- Інтуїтивним способом на основі збору інформації із підлеглих.
Фінансовий керівник підприємства керується своєю внутрішньою ментальною моделлю, яка включає дані по структурі та характеристиках підприємства і його середовищі.
- За допомогою найпростіших програмних засобів. Найбільш розповсюдженим засобом для автоматизації при складанні фінансової звітності є Microsoft Excel.
- За допомогою індивідуальних спеціалізованих інструментів
2. Колегіальне планування.
- Інтуїтивне колегіальне. Підлеглі керівника обробляють дані та надають інформацію в обробленому вигляді на основі загально корпоративного досвіду.
- За допомогою найпростіших програмних засобів. Підлеглі готують файли та передають керівнику.
- За допомогою засобів автоматизації інших процесів, наприклад, засобів
стратегічного планування (Project Expert ) чи ERP системи.
- За допомогою спеціалізованих інструментів із підтримкою колективної роботи.
3. Ієрархічне планування. Процес розподілу відповідальності виконавців. Розподіл заключається у делегуванні окремих повноважень керівником до підлеглих. Керівник в такому випадку свідомо відмовляється від такої роботи і націлений виключно на її результат.
- За допомогою універсальних програмних засобів (файли Ехсеl чи бази даних).
- За допомогою спеціалізованих інструментів із підтримкою колективної роботи.
- За допомогою корпоративної системи фінансового планування (Hyperion Pilar, Comshare MPC, Adaytum e. Planning та інші).
Використання такого аналізу може підвищити успішність автоматизації планування. Досягнення кінцевої стратегічної мети повинно базуватися на досвіді поступового просування до неї. Розглянемо впровадження системи планування по етапах :
Етап 1. Розробка методики фінансового планування
На етапі розробки нормативних документів з питань планування аналізується фінансова структура підприємства, фінансові потоки та взаємовідносини між його структурними підрозділами. Для здійснення такої роботи в обов'язковому порядку залучаються фахівці економічних та фінансових підрозділів підприємства. Результатом такої роботи повинна бути розробка наступних документів:
- Положення про фінансову структуру. Досить інформативною може бути структура в матричному вигляді, яка забезпечує зведення інформації як в розрізі структурних підрозділів так і видів діяльності
- Опис бюджетної моделі підприємства. Визначається склад бюджетних планів та їх статей, алгоритми розрахунку значень по статтям.
- Регламент планування. Повинні бути регламентована взаємодія структурних підрозділів підприємства при складанні та погодженні планів та бюджетів, їх відповідальність, строки їх надання та погодження.
Застосування матричної фінансової структури дає значні переваги для здійснення планування та наступного порівняння плану із фактом. Поділ підрозділів на центри фінансової відповідальності з одної сторони, та структура відповідно до напрямів діяльності дає можливість складати багатомірні бюджети, тобто формувати їх як в розрізі підрозділів так і по окремим напрямкам. В результаті структура доходів та витрат повинна стати прозорою для керівництва підприємства.
Етап 2. Налаштування автоматизованої системи.
Другий етап складається із налаштування системи під розроблену методику.
Така робота включає в себе:
1. Заведення в систему бюджетів. В рамках фінансового плану здійснюється планування бюджету операційних доходів та витрат, кошторису інших витрат та плану капітальних вкладень.
2. Закріплення статей бюджету за центрами фінансової відповідальності. На основі єдиного класифікаторі статей формуються індивідуальні бюджети підрозділів.
3. Розмежування прав доступу при колективному плануванні. Кожний центр відповідальності отримує доступ тільки до статей власного бюджету.
4. Налаштування формул для розрахунку пов'язаних бюджетних статей, які дозволяють автоматизувати процес вводу планових значень та зменшити кількість помилок (наприклад розрахунок соціальних нарахувань до фонду оплати праці).
Етап 3. Впровадження технології колективного планування.
Цей етап, власне, є етапом впровадження на підприємстві колективного планування на всіх підрозділах. Для зручності вводу даних можуть розроблятися спеціальні шаблони.
Етап 4. Побудова системи управлінської звітності.
Здійснюється підготовка управлінської звітності по підсумкам. Вона включає в себе комплект звітів по підрозділам (план доходів та витрат, бюджет грошових надходжень та витрат, кошторис операційних доходів та витрат, кошторис інших витрат та доходів). Також, для керівництва можуть складатися аналітичні OLAP - звіти для керівництва та аналітиків. Зважаючи на те, що звіти, сформовані за допомогою електронних таблиць, є фіксованими, тобто можуть представляти інформацію тільки в одному форматі. Тому, якщо виникає необхідність в додатковому аналізі, таких звітів може бути недостатньо та необхідним стає складання іншого звіту та розробка нової моделі. У випадку використання OLAP інформація зберігається в оптимізованому для аналізу вигляді, її можна аналізувати миттєво, поглиблюючись в базові дані та зводячи їх отримувати необхідні звіти.
Проходження зазначених етапів дає змогу розпочати процес планування, який починається з оголошення керівництвом підприємства узагальнених планових показників, у вигляді лімітів на показники діяльності, такі як мінімальна рентабельність продажу, приріст кредиторської заборгованості та ін. Далі фінансовий підрозділ готує прогнозні дані, необхідні для планування, в тому числі курси валют, відсоткові ставки, а також здійснює загальний контроль за ходом процесу планування. Економічні та бізнес-підрозділи формують детальні планові завдання для всіх підрозділів та в подальшому здійснюють постатейний контроль планів. При неприйнятному розходженні розрахункових даних із лімітами здійснюються коригування планів підрозділів та ітерація планування повторюється. Таким чином, досягається погодження оперативних бюджетів із стратегічними показниками діяльності підприємства.
Успішне впровадження повинно мати наступні результати:
- Зменшення часу погодження бюджетів та планів, що робить планування більш детальним та ефективним, а також підвищити точність та оперативність реагування на відхилення;
- Глибока деталізація обліку. Ефективний процес планування дозволяє залучати обмежену кількість виконавців шляхом розподілу повноважень, що підвищує достовірність обліку;
- Легкість внесення змін в модель плану та регламент планування. При зростанні рівня автоматизації системи легкість внесення змін знижується по причині технічних обмежень. Що в свою чергу призводить до зіпсування вищевказаних показників.
- Створення єдиної системи управлінської звітності. Єдина інтегрована середа для складання управлінської звітності забезпечує отримання керівництвом підприємства достовірної фінансової звітності.
Окрім вище переліченого практична користь для керівництва підприємства заключається в зменшенні ролі людського фактору в процесі планування. В результаті має суттєво покращитися точність планових показників, що в свою чергу, збільшує відповідальність співробітників за підготовку планів та додержання лімітів, а також покращується контроль виконання бюджету. Впровадження нової методики фінансового планування об'єктивно викликають зміну технологій роботи і взаємодії всіх підрозділів. Щоб покращити координацію робіт, треба розробити детальні регламенти планування, а також провести попереднє навчання у всіх підрозділах.
Із модної управлінської тенденції планування та бюджетування перейшло до складу об'єктивно необхідних засобів управління бізнесом. Як і будь яка управлінська діяльність, що потребує обробки великого об'єму інформації, така процедура потребує автоматизації. Складність такого впровадження пропорційна масштабу підприємства та рівню розвитку виробничих та фінансових зв'язків. Вірно обраний підхід до автоматизації такого процесу є передумовою для підвищення керованості та ефективності роботи підприємства.
Розвиток бізнесу та зростання конкуренції на основних капіталомістких ринках давно показали, що управління сучасним підприємством-без автоматизації бізнес-процесів неминуче призведе до втрати темпів росту обсягу продажу та в перспективі втрати окремого напрямку бізнесу. Достатньо великого розповсюдження в Україні набули ERP системи, які впроваджуються широким колом компаній, здебільшого середніми та великими. Кінцевою метою таких впроваджень є ефективне виконання функцій обробки замовлень, матеріального постачання та управління резервами. Але більшість таких впроваджень все ще залишає занадто великий масив інформації для прийняття управлінських рішень керівництвом компанії, яке повинно оперувати значною кількістю звітів та таблиць. Давно стало очевидним, що автоматизації потребує не тільки облік, а такі необхідні управлінцям функції як планування, аналіз та контроль.
Завдання, які вирішуються ERP системами, можна поділити на три рівня: облік, планування, управління в реальному часі. Обирати найбільш важливі завдання можна як по вертикалі (по вищепереліченим рівням), так і по горизонталі (по ділянкам діяльності: рух грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, договірні відносини чи виробництво). Для підприємств різного профілю та різних форм власності найбільш актуальний сьогодні є повний облік, на базі якого і можна розвивати планування та оперативне планування.
Облік тільки частково приходить на допомогу бухгалтерії в складанні балансу та звітів в податкову інспекцію. З точки зору управління фінансами, мета обліку - отримання оперативної та достовірної інформації про життєдіяльність компанії. Саме на це покликані повнофункціональні системи фінансового планування та бюджетування. Існує декілька особливостей, які треба врахувати аналізуючи побудову таких систем за допомогою інформаційних технологій:
- Інформаційна система забезпечує підтримку тільки формалізованих процесів. Але фактично, в організаціях з добре поставленим управлінням, працюючих в стабільним умовах формалізації піддаються не більше 80% бізнес-процесів. Решта 20% настільки швидко змінюються що зафіксувати їх практично неможливо;
- Концепція побудови системи спирається на стандарт ERP який - не завжди регламентує тільки операційні бізнес-процеси;
- Більшість компаній будують свою діяльність на диверсифікації бізнесу. Автоматизація управління такими підприємствами достатньо ускладнена, коли ставиться завдання консолідувати в рамках єдиної системи різні за суттю бізнес-процеси, принципи обліку та планування.
Підприємство, як єдине ціле, потребує координації та планування діяльності. Перш за все це потрібно керівництву компанії. Для вирішення саме таких задач почали з'являтися спеціалізовані програмні продукти для фінансового планування та бюджетування. їх роль в якості програмного забезпечення, яке використовуються для корпоративного управління, складається в інтеграції процесів планування, обліку та контролю на рівні всього підприємства. Системи фінансового планування за своєю суттю є аналітичними інструментами, призначеними для накопичення і аналізу управлінської інформації, яка представляється у вигляді складних таблиць. Вони найбільш прийнятні для розробки та аналізу планів. Такі системи не передбачають безпосередньої реєстрації кожної господарської операції. Тому данні про фактичне виконання фінансового плану або вводяться вручну в агрегованому вигляді (як сума за окремий період по бюджетній статті), або необхідні данні отримуються із облікової системи, обробляються та імпортуються в систему бюджетування автоматизованим способом. Після цього з'являється можливість проведення порівняльного план-факт аналізу.
Система управлінського планування, обліку та контролю може бути повністю реалізована на програмному забезпеченні для фінансового планування. В рішеннях на основі спеціалізованих систем фінансового планування зацікавлені, перш за все, диверсифіковані компанії, які мають в своєму портфелі набір різнопланових бізнесів. Для управлінського обліку та фінансового планування в таких компаніях на рівні головної компанії єдино можливим рішенням є автоматизована система бюджетного управління. При цьому в дочірніх компаніях холдингу можуть використовуватися різноманітні засоби автоматизації.
Можна виділити такі критерії вибору до автоматизованої системи:
- Функціональні вимоги
- використання ієрархічно організованих вимірів бюджету;
- багатоваріантність бюджету
- контроль за коректністю даних що вводяться
- засоби розрахунку, консолідації та рознесення даних
- підтримка і контроль регламенту бюджетування
- формування бюджетної звітності
- контроль за виконанням бюджету
Технічні вимоги
- Єдина база даних
- Підтримка великої кількості користувачів
- Інтеграція з іншими системами
- Засоби безпеки даних
- Налаштованість системи
Практично всі виробники повідомляють про повну відповідність автоматизованої системи вище переліченому набору функціонально-технічних вимог. Але ступінь реальної відповідності важко перевірити навіть після впровадження системи. Необхідно визначити ступінь готовності самого підприємства до проведення заходів по автоматизації планування. Під ступенем готовності розуміється організаційна та технічна зрілість компанії.
Організаційна зрілість - це ступінь формалізації існуючого на даний час способу планування як бізнес процесу. Технічна зрілість - рівень оснащеності робочих місць програмними засобами та ступінь їх використання персоналом..
Процес розподілу фінансових ресурсів на підприємстві є досить індивідуалізований. У великій мірі він залежить від започаткованих норм та правил установлених на початку розвитку підприємства. Тому, для побудови ефективної системи слід брати до уваги розвиток планування на підприємстві в ретроспективі. Можна класифікувати наступні способи фінансового планування, притаманне різним ступеням розвитку підприємства:
1. Одноосібне, авторитарне планування.
- Інтуїтивним способом на основі збору інформації із підлеглих.
Фінансовий керівник підприємства керується своєю внутрішньою ментальною моделлю, яка включає дані по структурі та характеристиках підприємства і його середовищі.
- За допомогою найпростіших програмних засобів. Найбільш розповсюдженим засобом для автоматизації при складанні фінансової звітності є Microsoft Excel.
- За допомогою індивідуальних спеціалізованих інструментів
2. Колегіальне планування.
- Інтуїтивне колегіальне. Підлеглі керівника обробляють дані та надають інформацію в обробленому вигляді на основі загально корпоративного досвіду.
- За допомогою найпростіших програмних засобів. Підлеглі готують файли та передають керівнику.
- За допомогою засобів автоматизації інших процесів, наприклад, засобів
стратегічного планування (Project Expert ) чи ERP системи.
- За допомогою спеціалізованих інструментів із підтримкою колективної роботи.
3. Ієрархічне планування. Процес розподілу відповідальності виконавців. Розподіл заключається у делегуванні окремих повноважень керівником до підлеглих. Керівник в такому випадку свідомо відмовляється від такої роботи і націлений виключно на її результат.
- За допомогою універсальних програмних засобів (файли Ехсеl чи бази даних).
- За допомогою спеціалізованих інструментів із підтримкою колективної роботи.
- За допомогою корпоративної системи фінансового планування (Hyperion Pilar, Comshare MPC, Adaytum e. Planning та інші).
Використання такого аналізу може підвищити успішність автоматизації планування. Досягнення кінцевої стратегічної мети повинно базуватися на досвіді поступового просування до неї. Розглянемо впровадження системи планування по етапах :
Етап 1. Розробка методики фінансового планування
На етапі розробки нормативних документів з питань планування аналізується фінансова структура підприємства, фінансові потоки та взаємовідносини між його структурними підрозділами. Для здійснення такої роботи в обов'язковому порядку залучаються фахівці економічних та фінансових підрозділів підприємства. Результатом такої роботи повинна бути розробка наступних документів:
- Положення про фінансову структуру. Досить інформативною може бути структура в матричному вигляді, яка забезпечує зведення інформації як в розрізі структурних підрозділів так і видів діяльності
- Опис бюджетної моделі підприємства. Визначається склад бюджетних планів та їх статей, алгоритми розрахунку значень по статтям.
- Регламент планування. Повинні бути регламентована взаємодія структурних підрозділів підприємства при складанні та погодженні планів та бюджетів, їх відповідальність, строки їх надання та погодження.
Застосування матричної фінансової структури дає значні переваги для здійснення планування та наступного порівняння плану із фактом. Поділ підрозділів на центри фінансової відповідальності з одної сторони, та структура відповідно до напрямів діяльності дає можливість складати багатомірні бюджети, тобто формувати їх як в розрізі підрозділів так і по окремим напрямкам. В результаті структура доходів та витрат повинна стати прозорою для керівництва підприємства.
Етап 2. Налаштування автоматизованої системи.
Другий етап складається із налаштування системи під розроблену методику.
Така робота включає в себе:
1. Заведення в систему бюджетів. В рамках фінансового плану здійснюється планування бюджету операційних доходів та витрат, кошторису інших витрат та плану капітальних вкладень.
2. Закріплення статей бюджету за центрами фінансової відповідальності. На основі єдиного класифікаторі статей формуються індивідуальні бюджети підрозділів.
3. Розмежування прав доступу при колективному плануванні. Кожний центр відповідальності отримує доступ тільки до статей власного бюджету.
4. Налаштування формул для розрахунку пов'язаних бюджетних статей, які дозволяють автоматизувати процес вводу планових значень та зменшити кількість помилок (наприклад розрахунок соціальних нарахувань до фонду оплати праці).
Етап 3. Впровадження технології колективного планування.
Цей етап, власне, є етапом впровадження на підприємстві колективного планування на всіх підрозділах. Для зручності вводу даних можуть розроблятися спеціальні шаблони.
Етап 4. Побудова системи управлінської звітності.
Здійснюється підготовка управлінської звітності по підсумкам. Вона включає в себе комплект звітів по підрозділам (план доходів та витрат, бюджет грошових надходжень та витрат, кошторис операційних доходів та витрат, кошторис інших витрат та доходів). Також, для керівництва можуть складатися аналітичні OLAP - звіти для керівництва та аналітиків. Зважаючи на те, що звіти, сформовані за допомогою електронних таблиць, є фіксованими, тобто можуть представляти інформацію тільки в одному форматі. Тому, якщо виникає необхідність в додатковому аналізі, таких звітів може бути недостатньо та необхідним стає складання іншого звіту та розробка нової моделі. У випадку використання OLAP інформація зберігається в оптимізованому для аналізу вигляді, її можна аналізувати миттєво, поглиблюючись в базові дані та зводячи їх отримувати необхідні звіти.
Проходження зазначених етапів дає змогу розпочати процес планування, який починається з оголошення керівництвом підприємства узагальнених планових показників, у вигляді лімітів на показники діяльності, такі як мінімальна рентабельність продажу, приріст кредиторської заборгованості та ін. Далі фінансовий підрозділ готує прогнозні дані, необхідні для планування, в тому числі курси валют, відсоткові ставки, а також здійснює загальний контроль за ходом процесу планування. Економічні та бізнес-підрозділи формують детальні планові завдання для всіх підрозділів та в подальшому здійснюють постатейний контроль планів. При неприйнятному розходженні розрахункових даних із лімітами здійснюються коригування планів підрозділів та ітерація планування повторюється. Таким чином, досягається погодження оперативних бюджетів із стратегічними показниками діяльності підприємства.
Успішне впровадження повинно мати наступні результати:
- Зменшення часу погодження бюджетів та планів, що робить планування більш детальним та ефективним, а також підвищити точність та оперативність реагування на відхилення;
- Глибока деталізація обліку. Ефективний процес планування дозволяє залучати обмежену кількість виконавців шляхом розподілу повноважень, що підвищує достовірність обліку;
- Легкість внесення змін в модель плану та регламент планування. При зростанні рівня автоматизації системи легкість внесення змін знижується по причині технічних обмежень. Що в свою чергу призводить до зіпсування вищевказаних показників.
- Створення єдиної системи управлінської звітності. Єдина інтегрована середа для складання управлінської звітності забезпечує отримання керівництвом підприємства достовірної фінансової звітності.
Окрім вище переліченого практична користь для керівництва підприємства заключається в зменшенні ролі людського фактору в процесі планування. В результаті має суттєво покращитися точність планових показників, що в свою чергу, збільшує відповідальність співробітників за підготовку планів та додержання лімітів, а також покращується контроль виконання бюджету. Впровадження нової методики фінансового планування об'єктивно викликають зміну технологій роботи і взаємодії всіх підрозділів. Щоб покращити координацію робіт, треба розробити детальні регламенти планування, а також провести попереднє навчання у всіх підрозділах.
Із модної управлінської тенденції планування та бюджетування перейшло до складу об'єктивно необхідних засобів управління бізнесом. Як і будь яка управлінська діяльність, що потребує обробки великого об'єму інформації, така процедура потребує автоматизації. Складність такого впровадження пропорційна масштабу підприємства та рівню розвитку виробничих та фінансових зв'язків. Вірно обраний підхід до автоматизації такого процесу є передумовою для підвищення керованості та ефективності роботи підприємства.
